1. О сину духу! Перша Моя порада така: май серце чисте, приязне і сяюче, твоїм хай буде владарювання прадавнє, нетлінне і вічне.
2. О сину духу! Найулюбленіша з речей в очах Моїх – справедливість; не відвертайся від неї, якщо прагнеш Мене, і не зневажай її, щоб міг Я покластися на тебе. З її допомогою бачитимеш власними очима, а не очима інших, і пізнаватимеш власним розумінням, а не розумінням ближнього. Обміркуй у серці своєму, як годиться тобі бути. Воістину, справедливість – Мій дар тобі і знак Моєї ніжної прихильності. Тож помісти її перед своїми очима.
4. О сину людський! Я полюбив сотворіння твоє, а тому і створив тебе. Тож полюби і ти Мене, аби назвав Я ім’я твоє і сповнив душу твою духом життя.
9. О сину буття! Любов Моя – Моя твердиня; той, хто увійшов до неї, перебуває у безпеці і під захистом, хто ж відвертається від неї, той неминуче збивається з шляху і гине.
13. О сину духу! Я сотворив тебе багатим, чому ж доводиш себе ти до убозтва? Шляхетним Я зробив тебе, як можеш ти принижуватися? Із суті знань Я дав тобі життя, чому ж шукаєш ти просвіти у когось, крім Мене? З глини любові Я виліпив тебе, як же займаєшся ти іншим? Направ свій зір на себе, щоб міг побачити, як Я перебуваю у тобі, могутній, сильний, самосущий.
16. О сину світла! Забудь про все, крім Мене, і спілкуйся з Моїм духом. Це суть Моєї заповіді, тож повернись до неї.
26. О сину буття! Як міг ти забути свої провини і переймаєшся вадами інших? Хто чинить так, проклятий Мною.
31. О сину буття! Щоденно звітуй перед собою, перш ніж до суду призовуть тебе, бо смерть прийде до тебе неждано і змушений будеш давати відповідь за свої вчинки.
43. О сину буття! Споминай Мене на Моїй землі, щоби спом’янув Я тебе на небесах Моїх; сим утішаться очі Мої і твої.
48. О сину людський! Усе має свій знак. Знак любові – стійкість у дотриманні Мого повеління і терпіння в Моїх випробуваннях.
52. О сину людський! Якщо процвітання випаде тобі, не радій, якщо ж приниження спіткає тебе, не засмучуйся: і те, й інше мине і вже його не буде.
З ПЕРСЬКОЇ3. О друже! В саду серця свого сади лише ружі любові і не випускай з рук солов’я прихильності і бажання. Цінуй спілкування з праведними й уникай товариства нечестивих.
4. О сину справедливості! Куди податися закоханому, як не до країни коханої своєї? І який шукач угамується вдалині від прагнення свого серця? Для щиро закоханого воз’єднання – то життя, а розлука – смерть. Груди його позбавлені терпіння, а серце не знає спокою. Незліченні життя віддав би він, аби швидше дістатися оселі своєї коханої.
12. О володарю подвійного бачення! Заплющ одне око і розімкни інше. Закрий одне на світ сей і все йому приналежне і розплющ інше на священну красу Коханого.
14. О друзі! Не полишайте краси віковічної заради вроди минущої, і не прихиляйтесь до сього смертного світу праху.
15. О сину мовлення! Повернись лицем своїм до Мого лику й зречися всього, крім Мене; бо ж владарювання Моє триває вічно, а панування не зникає повік. Якщо прагнеш іншого за Мене, хай навіть обходитимеш всесвіт довіку, марними будуть шукання твої.
32. О незнайомцю, прийнятий з товариськістю! Свіча серця твого запалена десницею могутності Моєї, не загаси її супротивними вітрами егоїзму та пристрасті. Цілителем усіх твоїх недуг є споминання Мене, тож не забувай про те. Зроби любов Мою своїм скарбом і пильнуй її, мов зіницю ока й життя своє.
42. О мій слуго! Звільни своє серце від злоби і, не обтяжений заздрістю, увійди до божественного двору святості.
44. О прибічнику Мого престолу! Не чуй злого і не бач злого, не принижуйся, не зітхай і не ридай. Не кажи злого, щоб не почув ти, як зле говорять тобі, і не перебільшуй вади інших, аби твої власні вади не здалися тобі великими; нікому не бажай приниження, аби твоє приниження не стало явним. А тоді живи дні життя свого, що коротші за швидкоплинну мить, з незаплямованим розумом, незабрудненим серцем, чистими помислами й освяченою вдачею, щоб, вільний і задоволений, ти міг відкинути цю смертну личину, і вирушити до загадкового раю, і назавжди оселитися у вічному царстві.