Багаулла : З Писань Багаулли (вибране) [багаї : ukrainian : bahairesearch.com]

Писання Багаулли
(Вибране)
„Крупини з Писань Багаулли”
1

Початок всього сущого – пізнання Бога, а кінець всьому сущому – суворе дотримання всього, що надсилається з небес Божественної Волі, яка пронизує все на небі та все на землі.

Одкровення, що з незапам’ятних часів проголошувалось Метою та Обітницею всіх Божих Пророків та найзаповітнішим Прагненням Його Посланників, тепер, проникаючою Волею Всемогутнього та Його беззаперечним велінням, відкрилося людям. Пришестя такого Одкровення провіщалося в усіх святих Письменах. Поглянь, як всупереч такому проголошенню людство збилося зі свого шляху та відгородилося від його слави.

Промов: О ви, прихильники Єдиного Бога істинного! Докладайте зусиль, аби змогли ви по-справжньому розпізнати і визнати Його та достойно виконати Його заповіді. Це Одкровення таке, що коли заради нього людина проллє одну краплю крові, незліченні океани будуть їй винагородою. Бережіться, о друзі, аби не втратили ви такої неоціненної милості, не знехтували її незрівнянним положенням. Зважте на силу-силенну життів, які досі приносять у жертву в світі, введеному в оману примарою – породженням марних фантазій його народів. Дякуйте Богу, адже досягли ви Бажання серця свого і поєдналися з Тим, Хто є Обітницею всіх народів. Пильнуйте, заручившись допомогою єдиного Бога істинного – хай звеличується слава Його, – незайманість досягнутого вами положення і тримайтеся того, що просуватиме вперед Його Справу. Він, воістину, велить вам, що є праведним і сприяє піднесенню положення людини. Славен будь Всемилосердний, Відкривач сеї дивної Скрижалі.

Се День, коли найпрекрасніші милості Бога пролилися на людей, День, коли Його наймогутнішою благодаттю сповнилися всі створіння. Обов’язок усіх народів світу – узгодити суперечки і в цілковитій єдності та мирі перебувати в затінку Дерева Його турботи і ніжної прихильності. Їм належить пристати до того, що в День сей сприятиме піднесенню їх положення та відповідатиме їх кращим інтересам. Щасливі ті, заради чийого споминання приведене в рух всеславне Перо, і блаженні ті, чиї імена Ми, Нашим незбагненним повелінням, воліємо приховати.

Благайте єдиного Бога істинного милостиво допомогти всім людям виконати те, що є прийнятним у Наших очах. Незабаром нинішній лад буде згорнуто і натомість розстелено новий. Справді, Господь твій рече істину і є Знавцем речей незримих.

Се День, коли океан Божого милосердя явлений людям, День, коли Денна Зоря Його ніжної прихильності осяяла їх своїм блиском, День, коли хмари Його щедрої ласки затінили усе людство. Настав час втішити й підбадьорити засмучених освіжаючим вітерцем любові й товариськості, живими водами дружелюбності та чуйності.

Ті, хто любий Богу, де б вони не збиралися і кого б не зустріли, мусять виявляти своїм ставленням до Бога і тим, як підносять вони хвалу та славу Йому, таку смиренність і покірність, аби кожна пилинка під їх ногами могла засвідчити глибину їх відданості. Розмова сих святих душ має бути сповнена такої сили, щоби ті самі пилинки затрепетали під її впливом. Їм слід поводитися так, щоби земля, по якій вони ступають, не мала підстав звертатися до них із такими словами: „Мене слід вважати кращою за вас. Гляньте, як терпляче зношу я тягар, покладений на мене землеробом. Я знаряддя, що повсякчас наділяє усе суще благами, які довірив мені Той, Хто є Джерелом усієї благодаті. Попри честь, якої я удостоєна, та незліченні свідчення мого багатства – багатства, що вдовольняє потреби всього творіння, – відмітьте міру моєї смиренності, завважте, з якою цілковитою покірністю я дозволяю людям топтати мене ногами...”

Виявляйте терплячість, доброзичливість і любов один до одного. Якщо хтось буде не в змозі зрозуміти ту чи іншу істину або намагатиметься збагнути її, під час розмови з ним виявляйте дух надзвичайної добросердності й прихильності. Допоможіть йому розпізнати й осягти істину, анітрохи не вважаючи себе вищими за нього чи наділеними більшими здібностями.

Прямий обов’язок людини у День сей – здобути ту частку з потоку благодаті, що проливає Бог задля неї. А тому хай ніхто не зважає, великим чи малим є вмістилище. Частка одних може рівнятися пригоршні, інших – повній чаші, а ще інших – навіть цілому жбанові.

Cеї Доби кожен погляд має шукати те, що найкращим чином сприяє Справі Божій. Той, Хто є Вічна Істина, Мені за свідка! Ніщо сеї Доби не зможе завдати більшої шкоди цій Справі, ніж ворожнеча та чвари, розбрат, відчуженість та байдужість серед тих, хто Богу любий. Уникайте їх, покладаючись на силу Божу і Його владичну допомогу, та докладайте зусиль, аби скріпити воєдино людські серця в Ім’я Його, Об’єднувача, Всезнаючого, Всемудрого.

Благайте єдиного істинного Бога дозволити вам відчути пахощі тих діянь, що вчиняються на Його стезі, та зазнати насолоди такої смиренності й покірності, що виявляються задля Нього. Забудьте про себе, спрямувавши погляд свій на ближнього свого. Зосередьте свої сили на тому, що сприяє просвіті людей. Ніщо не є і ніколи не буде прихованим від Бога. Якщо попрямуєте Його шляхом, незліченні та нетлінні благословення Його проливатимуться на вас. Се світосяйна Скрижаль, вірші якої заструменіли з Пера, приведеного в рух Тим, Хто є Господь усіх світів. Сприйміть се серцями своїми й станьте серед тих, хто дотримується його настанов.

Час, заздалегідь визначений для народів та племен земних, настав нині. Всі Божі обітниці, увічнені в Святих Писаннях, виконані. Із Сіону оголошено Закон Божий, а Єрусалим, його пагорби та земля сповнилися славою Його Одкровення. Щаслива людина, що серцем своїм сприймає те, що відкрите в Книгах Бога, Помічника в Небезпеці, Самосущого. Подумайте над сим, о ви, кохані Божі, і хай слух ваш буде уважним до Його Слова, щоби Його благодаттю і милосердям напитися уволю кристальних вод відданості й стати, мов гора, непохитними і непорушними у Справі Його.

У Книзі Ісаї написано: „Іди в скелю і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!” Жоден, хто обдумає вірш сей, не зможе не визнати величності сеї Справи чи поставити під сумнів піднесену природу сього Дня – Дня Самого Бога. За сим віршем мовлені такі слова: „І буде високим Сам тільки Господь того дня!” Се День, який Перо Всевишнього прославило в усіх Святих Письменах. Немає в них вірша, який би не проголошував славу Його святого Імені, чи Книги, яка б не засвідчувала шляхетності сеї найпіднесенішої теми. Якби Ми згадали все, відкрите в сих небесних Книгах і Святих Писаннях щодо цього Одкровення, Скрижаль ся набула б неймовірних розмірів. Обов’язок кожної людини в сей День – повністю покластися на численні щедроти Божі й піднятися, аби з надзвичайною мудрістю проповідати істини Його Справи. Тоді, і тільки тоді, вся земля буде огорнута вранішнім світлом Його Одкровення.

Оглянься на минуле. Скільки людей, як високого, так і низького становища, в усі часи пристрасно очікували пришестя Богоявлень в освячених особах Його Обранців. Скільки разів сподівалися вони на прихід Його, як часто молилися, аби повіяв вітерець Божественного милосердя, а Краса обітована виступила із-за пелени, що її приховувала, і явила себе всьому світові. Та коли б не розчинялася брама благодаті, і хмари божественної щедрості не проливалися на людство, і світло Невидимого засвічувалось на небосхилі неземної могутності, усі вони зрікалися Його й відверталися від Його лику – Лику Самого Бога...

Згадай колишні покоління. Будь свідком, як кожного разу, коли Денна Зоря Божественної щедрості проливала світло Його Одкровення на весь світ, люди Його Дня повставали проти Нього й зрікалися Його правди. Ті, кого люди вважали своїми вождями, неодмінно докладали зусилля, аби перешкодити своїм послідовникам звернутися до Того, Хто є Океаном безмежної Божої щедрості.

Подивись, як віддали люди Авраама, Поборника Божого, на знищення вогнем за вироком богословів Його доби; як Мойсея, Який спілкувався зі Всемогутнім, було проголошено брехуном і вбивцею. Осмисли, як повелися з Ісусом, Духом Божим, Його вороги, всупереч Його цілковитій покірності та надзвичайному м’якосердю. Настільки лютою була протидія, з якою довелося зіткнутися Йому, Сутності Буття та Господу зримого і незримого, що не мав Він куди прихилити голову. Позбавлений постійної домівки, Він безперервно поневірявся з місця на місце. Подумай над тим, що спіткало Мухаммада, Печать Пророків, хай життя всіх інших буде пожертвою Йому. Наскільки жорстокими були страждання, яким піддали Того, Хто є повновладним Господом усіх, поводирі Юдеїв та ідолопоклонників вслід за проголошенням Ним єдності Божої та істини Свого Послання! Праведністю Моєї Справи присягаюсь! Моє Перо стогне, а все суще ридає великим риданням у відповідь на нещастя, яких Він зазнав від рук тих, хто порушив Завіт Божий, зневажив Його Заповіт, відхилив Його докази й поставив під сумнів Його знамення. Так розказуємо тобі, що сталося в минулому, можливо, тобі вдасться се збагнути.

Тобі відомо, якої жорстокої кривди завдавали Пророкам Божим, Його Посланникам і Обранцям. Подумай над мотивами й причиною таких переслідувань. Ні за яких часів, ні в якому Заповіті не вдавалося Пророкам Божим уникнути ганьби ворогів своїх, жорстокості гнобителів та осудів вчених тієї епохи, що виступали під личиною благочестя й набожності. Щодня й щоночі зазнавали вони таких мук, глибину яких нікому не вдасться оцінити, окрім розуміння єдиного істинного Бога, хай звеличується Його слава.

Подумай про сього Зганьбленого. Хоча істина сеї Справи засвідчена найчіткішими доказами, хоча Його безпомилкові пророцтва вже здійснилися, хоча всупереч тому, що Він не був визнаним серед учених, не мав освіти й досвіду участі в диспутах богословів, Він пролив на людей потоки Своїх розмаїтих, Божественно-натхненних знань, – дивись, як покоління се відкинуло Його владу і повстало проти Нього! Більшу частину життя бився Він у кігтях ворогів Своїх. Нині у сій жахливій В’язниці, куди Його так несправедливо кинули гнобителі, страждання Його досягли найвищої точки. Дай Боже, щоб ти, наділений проникливим поглядом і сяючим серцем, зміг помітити, що сталося в минулому і відбувається тепер, і, усвідомивши це серцем своїм, розпізнав те, що більшості людей сього Дня збагнути не вдалося. Якщо буде на те Божа ласка, Він сподобить тебе вдихнути запашних ароматів Його Дня, скуштувати невичерпних виливів Його благодаті, досхочу напитися, завдяки Його милостивій прихильності, з найвеличнішого Океану, що в День сей здіймається в ім’я Стародавнього Царя, й перебувати в Його Справі стійким і непохитним, мов гора.

Промов: Слава Тобі, Хто змусив усіх Святих визнати свою безпорадність перед численними проявами Твоєї могутності, а кожного Пророка підтвердити Свою мізерність перед сяйвом Твоєї неминущої слави. Благаю Тебе йменням Твоїм, що відімкнуло брами Небес і сповнило захватом вишній Сонм, сподобити мене служити Тобі в День сей і дати сил мені дотримуватись того, що приписав Ти у Книзі Своїй. Ти знаєш, о Господи мій, що є в мені, та не знаю я, що є в Тобі. Ти є Всезнаючий, Всеобізнаний.

Остерігайтесь, о віруючі в Єдність Божу, аби не піддалися ви спокусі і не вчинили розмежування між Явителями Його Справи чи поставились з упередженням до знаків, що супроводжують і проголошують їх Одкровення. У цьому, воістину, полягає справжній смисл Божественної Єдності, якщо ви з тих, хто усвідомлює сю істину і вірує в неї. Більш того, будьте певні, що справи й діяння всіх і кожного з сих Богоявлень, та навіть все, що їх стосується, і все, що виявлять вони в майбутньому, – все це призначене Богом і є відображенням Його Волі й Задуму. Хто ж вбачає найнезначніші відмінності між їх особами, їх словами, їх посланнями, діяннями та поведінкою, той насправді не увірував у Бога, відкинув Його знамення і зрадив Справу Його Посланників.

Усяка хвала Божій єдності та всяка шана Йому, повновладному Господу, незрівнянному й всеславному Правителю всесвіту, Хто з цілковитого небуття сотворив сутності всіх речей, Хто з нічого привів до існування найбільш досконалі й витончені істоти Свого творіння і Хто, врятувавши Свої створіння від низькості віддалення та загрози цілковитого зникнення, прийняв їх у лоно Свого царства нев’янучої слави. Мабуть, ніщо, крім Його всепоглинальної благодаті, Його всепроникного милосердя не змогло б сього звершити. Бо як інакше абсолютне ніщо змогло б саме собою набути значущості й здатності перейти зі стану небуття до царства існування?

Створивши світ сей і все, що в ньому живе й рухається, вирішив Він безпосереднім виявом Своєї неосяжної владичної Волі наділити людину винятковою особливістю та здатністю пізнавати Його і любити, здатністю, котру потрібно вважати рушійним поштовхом і первинною метою, що лежать в основі усього творіння... Потаємну сутність усякої істоти осяяв Він світлом одного зі Своїх імен і зробив її уособленням слави однієї зі Своїх ознак. Але на людському єстві Він зосередив блиск усіх Своїх імен та ознак і зробив його свічадом Своєї власної Сутності. З усіх створінь лише людина удостоєна такої великої милості, такої немеркнучої щедрості.

Окинь внутрішнім поглядом низку послідовних Одкровень, яка поєднала Явлення Адама з Явленням Баба. Перед Богом свідчу, що кожне з сих Явлень було надіслане Божественною Волею і Задумом, кожен був носієм особливого Послання, кожному була довірена божественно-відкрита Книга і кожному доручено роз’яснити таїнства могутньої Скрижалі. Міра Одкровення, якою був наділений кожен з них, була чітко визначена заздалегідь. Се, воістину, знак нашої прихильності до них, якщо ви з тих, хто усвідомлює сю істину...

Те, що чув ти про Авраама, Друга Всемилосердного, є правдою і немає в тому жодного сумніву. Божий Глас наказав Йому віддати Ізмаїла в жертву, щоб Його непохитність у Божій Вірі та Його зречення всього, крім Нього, проявилися перед людьми. Більш того, Бог збирався віддати його в жертву на покуту гріхів та несправедливостей, зчинених усіма народами землі. Такої ж честі Ісус, Син Марії, благав у єдиного Бога істинного – хай звеличуються ім’я Його та слава. З тієї ж причини Мухаммад, Апостол Божий, віддав у жертву Хусейна.

Жодна людина не може сподіватися збагнути природу прихованої та розмаїтої благодаті Бога, жоден не в змозі осягти всепоглинального милосердя Його. Розбещеність людей та їх провини, гіркота знегод, винесених Пророками Божими та їх обранцями, такі, що все людство заслуговує на муки і шлях в небуття.. Проте, потаємне та сповнене любові провидіння Боже видимими й невидимими засобами вберегло його і берегтиме далі від покарання за його гріховність. Сприйми се серцем своїм, аби істина відкрилася тобі, і стань непохитним на Його стезі.

Пророків Божих слід вважати цілителями, чиє завдання – дбати про благоденство світу та його народів, щоб духом єдності могли вони вилікувати хвороби роздрібненого людства. Нікому не дано права ставити під сумнів їх слова чи недооцінювати їх вчинки, адже тільки вони спроможні зрозуміти хворого й поставити правильний діагноз. Жодна людина, яким би проникливим не був її розум, не може сподіватися досягти тих висот, до яких здіймається мудрість і розуміння Божественного Лікаря. Тому й не дивно, що лікування, приписане лікарем у день сей, виявиться несхожим на лікування, що приписувалось раніше. А як могло бути інакше, коли симптоми хвороби, які відчуває потерпілий на різних її стадіях, потребують своїх ліків? Таким же чином, щоразу, коли Пророки Божі осявали світ сліпучим блиском Денної Зорі Божественних знань, вони, вдаючись до засобів, котрі найкращим чином відповідали потребам віку їх появи, неодмінно закликали його народи сприйняти Боже світло. Так їм вдавалося розвіяти темряву невігластва і пролити на світ славу своїх власних знань. Отже, саме на внутрішню сутність сих Пророків мусить бути спрямований погляд кожної проникливої людини, адже їх єдиною метою завжди було направляти заблудлих, втішати засмучених... Се не дні процвітання й тріумфу. Все людство потерпає в лещатах численних недугів. А тому докладайте зусиль, аби врятувати його життя чудодійними ліками, приготовленими всемогутньою десницею Непохибного Лікаря.

Знай, що коли Син Людський віддав Свій дух Богові, все творіння заридало великим риданням. Однак, завдяки тому, що Він пожертвував Собою, все суще сповнилося новою снагою. Тепер тобі очевидні свідчення сього, що проявилися в усіх народах землі. Найглибші премудрості, вимовлені філософами, найґрунтовніші доктрини, породжені людським розумом, шедеври мистецтва, що вийшли з найуміліших рук, авторитет найвпливовіших правителів – усе це тільки прояви оживляючої сили, вивільненої Його незрівнянним, Його всепроникливим і променистим Духом.

Ми свідчимо, що прийшовши в світ, пролив Він сяйво Своєї слави на все суще. За Його допомогою прокажені одужали від прокази порочності та невігластва. Завдяки Йому зцілилися нечисті й заблудлі. Через Його силу, породжену Всемогутнім Богом, відкрилися очі сліпих і освятилися душі грішних.

Під проказою можна розуміти будь-яку завісу, що перешкоджає людині розпізнати Господа Бога. Хто дозволяє собі відгородитися від Бога, є справжнім прокаженим, якого не згадають у Царстві Бога, Могутнього, Всехвального. Засвідчуємо, що силою Слова Божого кожен прокажений був очищений, кожна хвороба – вилікувана, а кожна людська неміч – усунута. Він Той, Хто очистив світ. Блажен той, хто зі світлосяйним обличчям повернувся до Нього.

Знай напевне, що в кожному Заповіті світло Божественного Одкровення надсилається людям у прямій залежності від їх духовної сприйнятливості. Поглянь на сонце. Якими слабкими здаються його промені в ту мить, коли воно з’являється на небосхилі. Як із наближенням до зеніту поступово збільшується його тепло та яскравість і тим самим дозволяють усім істотам пристосуватися до наростаючої сили його світла. Як поволі слабшає його світіння, аж поки не досягне сонце точки заходу. Коли б воно одразу виявило всю свою приховану енергію, то, без сумніву, завдало б шкоди всім створінням... Подібним чином, коли б Сонце Істини раптово, на ранніх фазах своєї появи, повною мірою виявило приховані можливості, надані йому провидінням Всемогутнього, земля людського розуміння виснажилася б і згоріла, бо людські серця не в змозі винести яскравості його одкровення чи віддзеркалити блиск його світла. Збентежені та зломлені, вони канули б у небуття.

Схиліться серцями своїми, о Божі люди, до порад вашого справжнього, вашого незрівнянного Друга. Слово Боже можна порівняти з паростком, корені якого проникли в серця людей. На вас покладений обов’язок плекати його живими водами мудрості, чистими і святими словами, щоби корені його міцно закріпилися, а віття розрослося вверх до самих небес і вище.

О ви, жителі землі! Відмітна риса, що знаменує виняткову природу цього Верховного Одкровення, полягає в тому, що, з одного боку, ми стерли зі сторінок святої Книги Божої все, що було причиною ворожнечі, злоби та чвар між чадами людськими, а з іншого, визначили суттєві передумови злагоди, розуміння та цілковитої й тривкої єдності. Благо тому, хто дотримується законів Моїх.

Знов і знов Ми застерігаємо Наших любих уникати всього, від чого може тхнути розбратом, ні, навіть тікати від того. Світ перебуває в страшенному безладі, а уми людей – у цілковитому сум’ятті. Благаємо Всемогутнього, аби Він милостиво осяяв їх славою Справедливості Своєї і сподобив віднайти те, що стане їм на користь у будь-які часи і за будь-яких обставин. Він, воістину, Всевладний, Всевишній.

Я не журюся тягарем Мого ув’язнення. І не горюю Я в Моєму приниженні та нещастях, що зазнаю від рук ворогів Моїх. Життям Своїм присягаюсь! Се – Моя слава, слава, якою Бог прикрасив Своє власне Єство. Якби ви знали!

Ганьба, яку Мені довелося знести, виявила славу, якою було наділене все творіння, а через жорстокості, що випали на Мою долю, Денна Зоря Справедливості явила себе, осяявши людей своїм блиском.

Туга Моя по тих, хто, потопаючи в своїх порочних пристрастях, заявляє про свою приналежність до Віри Бога, Благодатного, Всехвального.

Людям Бага належить вмерти для світу і всього, що є в ньому, настільки відособитися від усього земного, щоби жителі Раю могли вдихнути від їх убрання духмяні пахощі святості, щоб усі народи землі змогли розпізнати на обличчях їх ясність Всемилосердного і щоб через них повсюдно поширилися ознаки й передвістя Бога, Всемогутнього, Всемудрого. Ті, хто заплямував добре ім’я Справи Божої, переймаючись плотськими утіхами, перебувають у явному гріху!

О юдеї! Якщо ви сповнитесь рішучості знову розіп’яти Ісуса, Духа Божого, віддайте смерті Мене, бо Він знов, у Моїй особі, з’явився перед вами. Робіть зі Мною що завгодно, бо Я поклявся пожертвувати Своїм життям на Божій стезі. Я не злякаюся нікого, якщо навіть всі сили землі та небес об’єднаються проти Мене. Послідовники Євангелія! Якщо ви плекаєте надію вбити Мухаммада, Апостола Божого, схопіть Мене і покладіть кінець Моєму життю, бо Я є Він, а Моє Єство – то Його Єство. Поведіться зі Мною так, як вам заманеться, бо найпалкіше прагнення Мого серця – досягти присутності Мого Найлюбішого в Його Царстві Слави. Такою є Божественна настанова, якщо ви з нею обізнані. Послідовники Мухаммада! Якщо забажаєте вразити своїми стрілами груди Того, через Кого Книга Баян була надіслана вам, схопіть Мене і завдайте Мені болю, бо Я –Коханий Його, одкровення Його власного Єства, хоча Моє ім’я – то не Його ім’я. Я прийшов, відтінений хмарами слави, наділений Богом нездоланною владою. Він дійсно є Істина, Знавець речей незримих. Воістину, передчуваю, що поведетесь ви зі Мною так, як з Тим, Хто приходив переді Мною. Все суще, воістину, засвідчує се, якщо ви з тих, хто вміє слухати. О люди Баяну! Якщо ви зважились пролити кров Того, Чий прихід проголошував Баб, Чиє пришестя провіщав Мухаммад і про Чиє Одкровення сповістив Сам Ісус Христос, подивіться, як Я стою перед вами, беззахисний і готовий на все. Поведіться зі Мною, як вважаєте за потрібне.

О люди! Клянусь Єдиним Богом істинним! Се Океан, з якого виникли всі моря і з яким урешті-решт всі вони поєднаються. З Нього утворилися всі Сонця і до Нього всі вони повернуться. Завдяки Його могутності, Дерева Божественного Одкровення дали свої плоди, кожен з яких був посланий в особі Пророка, що приносив Послання до Божих створінь у кожний зі світів, кількість яких Бог у Своєму всеосяжному знанні злічити не в змозі. І це Він звершив одною лише Літерою Слова Свого, виявленою Його Пером – Пером, приведеним у рух Його скеровувальним Перстом, а сам Перст Його підтримується силою Божої Істини.

Праведністю Бога, мого Коханого, присягаюсь! Ніколи не домагався Я мирського панування. Єдиною метою Моєю було передати людям те, що звелів мені донести Бог, Благодатний, Незрівнянний, аби воно могло звільнити їх від усього, приналежного до цього світу, й сподобило досягти таких висот, про які безбожники не мають і гадки, а свавільники не в змозі й помислити.

Кожен неупереджений споглядач одразу ж погодиться, що від самого світанку Свого Одкровення Зганьблений сей закликав увесь люд повернути лиця свої до Розсвіту Слави і забороняв розбещеність, ненависть, гноблення й лиходійство. Та все ж подивіться, що вчинила рука гнобителя! Жодне перо не наважиться описати його деспотизму. Хоча намір Того, Хто є Вічною Істиною, полягав у наділенні всіх людей безсмертним життям і забезпеченні їх безпеки та миру, дивіться, як повстали вони, щоб пролити кров любих Його й оголосили Йому смертний вирок.

Підбурювачами цих утисків є ті самі особи, котрі, будучи вкрай нерозсудливими, вважаються наймудрішими з мудреців. Сліпі вони, що з неприхованою жорстокістю кинули вони в цю неприступну гнітючу В’язницю Того, для слуг Чийого Порогу був створений сей світ. Проте, Всемогутній, всупереч їм і всім, хто відкинув істину сього Великого Сповіщення, перетворив цю В’язницю на Найпіднесеніший Рай, Небеса Небес.

Світ перебуває в муках народження, і його занепокоєння наростає день за днем. Обличчя його звернуте до свавілля й зневіри. Настільки важкою буде його доля, що розкривати її зараз було б недоречно та недопустимо. Розбещеність його триватиме ще довго. А коли настане призначений час, несподівано з’явиться те, від чого здригнеться все тіло людства. Тоді і тільки тоді буде розгорнуто Божественний Стяг і Райський Соловей розіллється трелями своїми.

Промов: Якщо ви прагнете цього життя з його суєтністю, слід було домагатися його, коли ви ще перебували в утробах своїх матерів, бо в той час ви невпинно наближались до цього життя, якби ж могли ви усвідомити се. З іншого боку, протягом всього часу від народження до зрілості, ви віддалялися від цього світу й наближалися до праху. Навіщо ж тоді виявляти надмірну пожадливість у накопиченні скарбів земних, якщо дні ваші злічені, а щастя майже промайнуло? Невже ж і тепер ви, о недбалі, не стряхнете з себе дрімоту?

Дослухайтеся до порад, що в ім’я Бога дає вам сей Слуга. Він і справді не вимагає від вас відплати, звіряє Себе тому, що Бог призначив для Нього, і повністю підкоряється Божій Волі.

Дні вашого життя вже майже злинули, о люди, і швидко наближається ваш кінець. А тому відкиньте все, що вигадали й до чого тяжієте, і твердо ухопіться за Божі настанови, аби й вам вдалося здобути призначене Богом і стати поряд з тими, хто прямує праведним шляхом. Не захоплюйтеся мирською марнотою і показною мішурою цього світу, та й сподівань своїх з ними не пов’язуйте. Хай надією Вашою лишається споминання Бога, Найпіднесенішого, Найвеличнішого. Незабаром Він перетворить на ніщо все, чим ви володієте. Хай буде Він вашим страхом, не забувайте про Його з вами заповіт і покиньте тих, хто затулився від Нього неначе пеленою.

Остерігайтесь виявити гординю перед Богом і пихато відштовхнути Його любих. Смиренно підкоріться вірним, тим котрі увірували в Бога та Його знамення, чиї серця засвідчують Його єдність, чиї язики проголошують Його винятковість і хто не висловлюється без Його благовоління. Так навчаємо Ми вас в ім’я справедливості й застерігаємо в ім’я істини, аби змогли ви пробудитися.

Не обтяжуйте чужу душу ношею, якої не хотіли б для себе, і нікому не бажайте того, чого не зичили б собі. Се Моя краща порада вам, якби ж ви тільки дотримувались її.

Поважайте богословів та вчених з-поміж вас, тих, чия поведінка відповідає фахові, хто не переступає меж, встановлених Богом, і чиї судження узгоджуються з Його веліннями, відкритими в Його Книзі. Знайте ж: вони –світочі керівництва для всіх на небесах і на землі. Хто ж зневажає богословів та вчених зі свого оточення, насправді знехтував ласкою, якою Бог їх удостоїв.

Промов: Настане час, коли Бог змінить Своє прихильне ставлення до вас. Ніщо не вбережеться від Нього. Йому відомі таємниці як землі, так і небес. Його знання охоплює все на світі. Не втішайтеся тим, що вчинили ви чи ще вдієте в майбутньому, і не радійте з тих страждань, яких завдали Нам, бо подібними діяннями вам не вдасться звеличити свого положення, якби ж зуміли ви розсудливо оцінити свої вчинки. Не в змозі будете і принизити величності Нашого становища. Ні, Бог збільшить винагороду, якою Він відзначить Нас за непохитне терпіння у стражданнях, що випали на Нашу долю. Він, воістину, примножить нагороду тим, хто в нещастях тримається стійко.

Тож знайте, що випробування та страждання з незапам’ятних часів випадали на долю Божих обранців та Його коханих, а також тих Його слуг, котрі зреклися всього, крім Нього, кого ні торгівля, ані крамарство не відволікають від cпоминання Всемогутнього, тих, хто не говорить, доки Він не заговорить, і поводиться у відповідності з Його заповідями. Так було заведено Богом у давнину, так буде і в майбутньому. Блаженні ті, хто непохитно зносить усі нещастя, хто терпляче ставиться до злигоднів та негараздів, хто не нарікає на гірку долю і ступає дорогою смирення…

Наближається день, коли Бог підніме народ, який воскресить в пам’яті Наші дні, розповість про наші митарства й вимагатиме відновлення наших прав у тих, хто без найменших підстав вчинив нам очевидну несправедливість. Бог, без сумніву, має владу над життями тих, хто зганьбив Нас, і добре обізнаний з їх діяннями. Він неодмінно візьметься за них за скоєні гріхи. Господь і справді є найсуворішим з месників.

Так розповіли Ми вам про єдиного Бога істинного й надіслали призначене ним, щоби ви змогли повинитися перед Ним, повернутися до Нього, щиросердо розкаятися, усвідомити свої проступки, стряхнути дрімоту, відкинути недбалість, надолужити прогаяне і стати серед тих, хто поводиться праведно. Хай той, хто забажає, ствердить істинність Моїх слів, хто ж не схоче, хай від них одвернеться. Мій виключний обов’язок – нагадати, що ви не виконуєте своєї повинності відносно Справи Божої, якщо раптом ви з тих, хто зважає на Моє застереження. Тож прислухайтеся до висловлювань Моїх, повернітеся до Бога і розкайтеся, аби благодаттю Своєю Він змилостивився над вами, змив гріхи ваші і простив ваші провини. Велич Його милосердя перевершує лють Його гніву, а благодаттю Його огорнуті всі, покликані до існування й одягнуті у шати життя, будь то в минулому чи майбутньому.

Світову рівновагу порушено тремтливою дією сього найвеличнішого, сього нового Світового Ладу. Налагоджене життя людства докорінно змінене завдяки сьому незрівнянному, сьому дивному Устрою, подібного до якого ще не бачили очі смертних.

Пориньте в океан Моїх слів, аби змогли ви розгадати його таємниці і виявити всі перлини мудрості, приховані в його глибинах. Остерігайтесь виказати нерішучість у стремлінні осягнути істину сеї Справи – Справи, через яку проявилися приховані можливості Божої могутності й утвердилося Його владарювання. З осяяними радістю лицями поспішіть до Нього. Се незмінна Віра Божа, вічна у минулому, вічна в майбутньому. Хто шукає, нехай здобуде її, хто ж відмовляється шукати, – воістину, Бог Самодостаній над будь-якими нуждами Своїх творінь.

Промов: Се непогрішимі Терези, що тримає Десниця Божа, на яких зважено всіх на небесах і всіх на землі і визначено їх долю, якщо ви з тих, хто вірує і розпізнає сю істину. Промов: завдяки їм збагатилися бідні, просвітилися вчені, а шукачі спромоглися піднестися до присутності Бога. Остерігайтеся, щоби не стали вони причиною незгод між вами. У Справі Господа вашого, Могутнього, Люблячого будьте такими ж стійкими, мов непорушна гора.

Не засмучуйтесь, о народи світу, коли закотиться денна зоря Моєї краси, а небеса Моєї скінії зникнуть з вашого зору. Підніміться ради сприяння Справі Моїй і звеличування Мого Слова серед людей. Ми з вами в усі часи і будемо зміцнювати вас силою істини. Ми воістину всемогутні. Хто б не розпізнав Мене, підведеться й служитиме Мені з такою рішучістю, що сили земні та небесні не зможуть зломити його наміру.

Народи світу міцно сплять. Якби вони отямилися віді сну, вони завзято поспішили б до Бога, Всезнаючого, Всемудрого. Вони б відкинули все, чим володіють, хоч і всі скарби земні, щоби Господь їхній міг згадати їх, звернувшись до них бодай з одним-єдиним словом. Такими є настанови, що передає вам Той, Хто зберігає знання прихованої суті в Скрижалі, якої не бачили очі сотворіння і яка не відкрита нікому, крім Його власної Сутності, всесильного заступника всіх світів. Вони перебувають у такій нестямі від хмелю своїх згубних пристрастей, що безсилі розпізнати Господа всього буття, Чий голос гучно промовляє з усіх сторін: „Немає Бога, крім Мене, Могутнього, Всемудрого”.

Промов: Не втішайтеся вам приналежним; сьогодні ввечері ті речі ваші, а завтра ними заволодіють інші. Так застерігає вас Той, Хто є Всезнаючим, Всеобізнаним. Промов: чи можете ви стверджувати, що приналежне вам є довговічним чи надійним? О, ні! Присягаюсь Собою, Всемилосердним. Дні вашого життя промайнуть, неначе подув вітру, а весь ваш блиск і пишнота розвіються, як розвіялися блиск і пишнота ваших попередників. Замисліться, о люди! Що сталося з вашими минулими днями, вашими втраченими століттями? Щасливі дні, присвячені споминанню Бога, і блаженні години, віддані прославленню Того, Хто є Всемудрим. Моїм життям присягаюсь! Ні блиск могутніх, ні багатство заможних, ані навіть панування безбожних не триватимуть довго. Все кане в небуття за Його єдиним словом. Він, воістину, Всевладний, Всепідкоряючий, Всемогутній. Яка вигода від земних речей, якими володіють люди? Тим, що принесло б їм користь, вони цілковито знехтували. Скоро вони пробудяться від дрімоти і будуть безсилими здобути те, що обминуло їх у дні Господа їх, Всемогутнього, Всехвального. Якби вони про те взнали, то зреклися б усього, аби імена їх були згадані перед Його престолом. Вони дійсно числяться серед мертвих.

Хай не тривожаться серця ваші, о люди, коли відійде слава Моєї Присутності і вгамується океан Мого мовлення. У присутності Моїй серед вас закладена мудрість, а в Моїй відсутності є мудрість інша, незбагненна для всіх, крім Бога, Незрівнянного, Всезнаючого. Воістину, Ми споглядаємо вас із Нашого царства слави і допоможемо тим, хто повстане заради тріумфу Справи Нашої разом з воїнством Вишнього Сонму, у супроводі любих ангелів наших.

О народи землі! Бог, Вічна Істина, Мій свідок, що від милозвучності слів, мовлених Господом вашим, Нестримним, із бескидів хлинули потоки свіжих м’якоплинних вод, а ви все ще перебуваєте в дрімоті. Відкиньте все, чим володієте, і на крилах зречення полиньте за межі всього сущого. Так велить вам Господь творіння, від руху Чийого Пера облагородилася душа людства.

Чи відомо вам, з яких висот долинає заклик вашого Господа, Всеславного? Гадаєте, ви розпізнали Перо, яким повеліває вами ваш Господь, Господь усіх імен? Присягаюсь Моїм життям, ні! Коли б ви тільки взнали його, ви б зреклися світу і всіма своїми серцями поспішили б до присутності Палко Коханого. Від Слова Його ваші душі охопило б таке хвилювання, яке зчинило б сум’яття у Великому Світі, а тим паче, у цьому малому й дріб’язковому! Так потоки щедрості Моєї пролилися з небес Моєї ніжної прихильності на знак благодаті Моєї, щоб бути вам серед вдячних...

Остерігайтесь, аби плотські бажання та розтлінні нахили не спричинили суперечки між вами. Будьте, наче пальці одної руки, мов члени одного тіла. Так радить вам Перо Одкровення, якщо ви належите до тих, хто вірує.

Зважте на милосердя Боже та Його дари. Він велить те, що стане вам на користь, хоча Сам Він може обійтися без усіх створінь. Ваші зловмисні діяння ніколи нам не зашкодять, а ваші добрі справи не принесуть Нам вигоди. Ми закликаємо вас виключно заради Бога. Засвідчить се кожна людина, наділена розумінням та прозорливістю.

Розірвіть на шматки, в Ім’я Моє, завіси, що прикро затьмарили ваш зір, і зусиллями, породженими вірою вашою в Божу єдність, розженіть кумирів пустого наслідування. А тоді увійдіть до святого раю прихильності Всемилосердного. Освятіть душі свої від усього, що не від Бога, і відчуйте смак приємного спочинку в лоні Його просторого й могутнього Одкровення та в затінку Його верховної непогрішимої влади. Не дозволяйте оповити себе цупкими покривалами ваших корисливих бажань, адже Я довершив у кожному з вас Моє творіння, щоби майстерність Мого рукотворення повністю відкрилася людям. А звідси висновок, що кожна людина могла і зможе надалі сама гідно оцінити Красу Бога, Прославленого. Не будь людина наділеною такою здатністю, чи можна було б вимагати від неї відповіді за її безпорадність? Якщо в День, коли всі народи землі зберуться разом, когось спитають в присутності Бога: „Чому не повірив ти в Красу Мою й одвернувся від Моєї Сутності?” І якщо той у відповідь скаже: „Оскільки всі люди помилялися і ніхто не виявив бажання повернутися лицем своїм до Істини, тож і я, наслідуючи їх приклад, не спромігся розпізнати красу Вічного”, – подібне виправдання, без сумніву, буде відхилено. Адже віра жодної людини не може визначатися ніким, окрім неї самої.

А тепер про твоє запитання щодо походження творіння. Знай, що Боже творіння, без сумніву, існувало споконвіків і продовжуватиме існувати вічно. Його початок не мав початку, а кінець не знатиме кінця. Його ім’я Творець передбачає наявність творіння, так само як і Його титул Господь Людей мусить передбачати існування слуги.

Стосовно висловлювань, віднесених до Пророків давнини, як, наприклад „На початку був Бог, і не було жодної істоти пізнати Його” і „Господь був один і не було нікого, щоб поклонятися Йому”, то смисл цих і подібних висловлювань ясний і очевидний і ні в якому разі їх не слід розуміти хибно. Ту саму істину засвідчують такі слова, що відкрив Він: „Бог був один; не було нікого, крім Нього. Він завжди залишатиметься тим, чим Він був”. Кожне проникливе око відразу помітить, що Господь явився тепер, та н?кому розпізнати Його славу. Це означає, що обитель, де перебуває Божественна Істота, набагато вища за межі досяжності і пізнання будь-кого, крім Нього. Усе, що існує у світі залежному, може бути вираженням чи усвідомленням, але ніколи не вийде за межі, накладені на нього його власною природою. Тільки Бог переступає через такі обмеження. Він, воістину, існує споконвіку. Ніколи не знайти рівного чи подібного Йому. Жодне ім’я не може зрівнятися з Його Іменем. Жодне перо не в змозі описати Його єство, а жоден язик – розповісти про Його славу. Він назавжди залишиться незмірно вищим за будь-кого, крім Себе Самого.

Замислись про годину, коли верховний Явитель Бога відкриває Себе людям. Перш ніж настане той час, Прадавня Істота, Яка ще не відома людям і не промовила Божого Слова, є Сама Всезнавцем у світі без людей, що пізнали б Її. Вона є справжнім Творцем без творіння. Адже в мить, що передує Її Одкровенню, кожне без винятку створіння буде змушене віддати свою душу Богові. Се і справді День, про який написано: „Чиїм буде Царство в День сей?” І не знайдеться нікого, охочого відповісти!

А тепер стосовно твого питання про Божі світи. Знай, що Божі світи, воістину, незліченні у своїй кількості та безмежні у своїй протяжності. Ніхто не в змозі перелічити чи осягнути їх, крім Бога, Всезнаючого, Всемудрого. Уяви собі свій стан уві сні. Воістину, стверджую Я: із ознак Бога це явище серед людей – якби вони зважили його у серцях своїх – є найбільш таємничим. Подивись, як все, що бачилось тобі уві сні, через значний проміжок часу здійснюється повністю. Коли б світ, в якому ти опинився уві сні, ототожнювався зі світом, в якому ти живеш, то події того сну мусили б неодмінно проявлятися в реальному світі тої ж миті, коли вони відбувалися. Якби так сталося, ти сам був би тому свідком. Однак, такого не трапляється, а з цього неминуче випливає, що світ, в якому ти живеш, відмінний і відособлений від світу, в якому ти перебував уві сні. Цей останній світ не має ні початку, ні кінця. Було б вірним, якби ти стверджував, що цей самий світ знаходиться, як приписано Всеславним і Всемогутнім Богом, всередині твого власного єства, і перебуває в тобі в згорнутому вигляді. Такою ж мірою правильним буде твердження, що дух твій, вийшовши за межі сну й звільнившись від усіх земних уподобань, Божим дійством зміг перетнути сферу, приховану в сокровенній сутності цього світу. Воістину, мовлю Я: творіння Боже охоплює світи поза межами сього світу і створіння, окрім сих створінь. У кожному з цих світів Він запровадив стан речей, про який не допитатися нікому, крім Нього Самого, Вседопитливого, Всемудрого. Розмірковуй над тим, що Ми відкрили тобі, аби зміг ти з’ясувати задум Бога, твого Господа і Господа усіх світів. У сих словах зберігаються, мов скарб, таїнства Божественної Мудрості. Ми утримуємось від подальшого розгляду сеї теми через смуток, що огорнув Нас від вчинків тих, хто був сотворений завдяки Нашим словам, якщо ти з тих, хто прислухається до Нашого Голосу.

Ти питав мене, чи збереже людина, а тим паче – Пророки Божі та Його обранці – після своєї фізичної смерті ту ж саму особистість, риси характеру, свідомість та розум, що були притаманні їй за життя у цьому світі. Якщо це так, тоді чому, зауважуєш ти, поряд з тим, що такі незначні порушення розумових можливостей людини, як непритомність та важка хвороба, позбавляють її мислення й свідомості, смерть, що спричинює розпад тіла і розсіювання всіх його складових частин, виявляється безсилою зруйнувати той же розум та пригасити ту саму свідомість? Як можна збагнути, що свідомість та особистість людини залишаються недоторканими, в той час як органи, необхідні для їх існування та життєдіяльності, розкладаються повністю?

Тож мусиш знати, що людська душа піднесена над усіма недосконалостями тіла й розуму та від них не залежить. Хворий проявляє ознаки кволості через перешкоди, що постають між його душею і тілом, адже душа сама по собі залишається не ушкодженою ніякими тілесними недугами. Поглянь на світло лампи. Хоча зовнішній предмет може перешкодити її сяянню, саме ж світло продовжує горіти із незмінною яскравістю. Подібним чином кожна хвороба, що вражає тіло людини, є перешкодою, котра заважає душі проявляти властиві їй міць та силу. Втім, покинувши тіло, вона виявить таку довершеність і справить такий вплив, зрівнятися з якими не зможе жодна сила земна. Кожна чиста, кожна витончена та освячена душа набуде велетенської моці й звеселиться неймовірною радістю.

Уяви собі лампу, сховану під ковпаком. Хоча світло горить, сяяння його скрите від людей. А тепер уяви сонце, сховане за хмарами. Простеж, як його блиск поступово пригасає, хоч насправді джерело самого світла залишається незмінним. Душу людини слід порівнювати з сонцем, а все суще на землі вважати її тілом. Доки між ними не виникає зовнішніх перешкод, тіло всією своєю цілісністю продовжує відбивати світло душі та живиться її енергією. Проте, ледве між ними виникає завіса, здається, що яскравість світла слабшає.

Ще раз уяви собі сонце, що цілком сховалось за хмарами. Хоч земля все ще осяяна його світлом, кількість його стає значно меншою. Доки хмари не розсіяться, сонце не зможе світити знову в усій повноті свого сяяння. Але ні наявність хмар, ні їх відсутність ніяким чином не здатні позначитися на сяйві сонця, внутрішньо йому притаманному. Душа людини є сонцем, яким осяяне її тіло і від якого воно набирається снаги, – саме такою її слід вважати.

А ще уяви собі, як плід, перш ніж сформуватися, потенційно перебуває в дереві. Якби дерево розрубали на шматки, неможливо було б виявити жодного сліду чи навіть найменшої частини плоду. Коли ж він дозріває, однак, він показує себе, як ти зазначив, у всій своїй дивовижній красі і чудовій довершеності. У дійсності ж деякі плоди досягають найповнішого дозрівання лише через деякий час після зняття з дерева.

А зараз стосовно твого питання про душу людини та її життя після смерті. Знай воістину, що душа після відокремлення від тіла буде розвиватися, поки не досягне присутності Бога в такому образі і стані, на які не вплинуть ні круговерть епох і століть, ні зміни та випадковості цього світу. Вона існуватиме стільки, скільки триватиме Царство Боже, Його владарювання, Його панування і міць. Душа виявлятиме знамення Божі та Його ознаки, Його ніжну ласку та щедрість. Моє Перо завмирає, коли намагається гідно описати піднесеність і славу настільки величного стану. Вшанування, яким Десниця Милосердя оточить цю душу, є таким, що ані жоден язик не в змозі належно його засвідчити, ні жодна інша сила земна відобразити. Блаженна душа, яка в мить розлуки з тілом освячена від марних уявлень народів світу. Така душа живе й рухається згідно з Волею Творця Свого і вступає до всевишнього Раю. Діви Небесні й жителі найпіднесеніших осель оточать її, а Пророки Божі та Його обранці шукатимуть її товариства. Душа та буде вільно спілкуватися з ними і повідає, що довелося перенести їй на стезі Бога, Господа всіх світів. Якщо людині розповісти, що призначено такій душі у світах Бога, Господа горішнього престолу та долішної землі, все її єство вмить запалає пристрасним бажанням досягти того найпіднесенішого, того освяченого й променистого положення... Ніколи не вдасться описати сутність душі після смерті, до того ж не годиться, та й не дозволено, повністю відкривати очам людей її природу. Пророки та Посланники Божі надіслані на землю з єдиною метою – вивести людство на пряму Стезю Істини. Призначення, що лежить в основі Їх одкровення, – просвітити всіх людей, щоб у свою смертну годину змогли вони, у цілковитій чистоті та святості, у повному зреченні, піднестися до престолу Всевишнього. Світло, випромінюване такими душами, є джерелом прогресу у світі і розвитку його народів. Вони мов дріжджі, на яких сходить світ буття. Вони становлять животворну силу, через яку проявляються мистецтва та чудеса світу. Завдяки їм хмари проливають свою щедрість на людей, а земля приносить свої плоди. Все мусить неодмінно мати причину, спонукальну силу, життєдайну основу. Ці душі, ці символи зречення надавали і надаватимуть надалі головного рушійного поштовху світові буття. Потойбічний світ так само відрізняється від сього світу, як світ сей – від світу дитини, коли вона все ще перебуває в утробі матері. Коли душа досягає Божої Присутності, вона набуває вигляду, що найкращим чином личить її безсмертю і є гідним її неземної обителі. Таке існування є залежним, а не абсолютним, бо першому передує причина, тим часом як друге від неї не залежить. Абсолютне існування притаманне виключно Богу, хай звеличується Його слава. Благо тим, хто усвідомлює цю істину. Коли б ти серцем своїм осягнув діяння Пророків Божих, ти б напевно відразу погодився, що, окрім сього світу, мусять обов’язково існувати й інші світи. Більшість справжніх мудреців та вчених в усі віки, як записано Пером Слави у Скрижалі Мудрості, засвідчували істинність відкритого святим Письмом Божим. Навіть матеріалісти в своїх опусах підтверджують мудрість божественно призначених Посланників і вважають, що пояснення Пророків щодо Раю, пекельного полум’я та майбутніх винагороди і покарання викликані бажанням просвітити й окрилити душі людей. Отож, подивись, як переважна більшість людей, незалежно від своїх вірувань та поглядів, визнала досконалість і беззаперечно сприйняла вищість сих Пророків Божих. Дехто проголошує сі Самоцвіти Зречення втіленням мудрості, а інші вважають їх провісниками Самого Бога. Чи погодилися б такі Душі підкоритися недругам, якби вони вірили, що всі Божі світи зводяться до сього земного життя? Чи піддали б вони себе добровільно таким стражданням і мукам, яких ніколи не зазнавала і не засвідчувала жодна людина?

Ти питаєш Мене про природу душі. Знай, воістину, що душа – то знак Божий, небесний самоцвіт, сутність якого не можуть збагнути найученіші з людей, і чию таїну не здатен розгадати нічий розум, яким би гострим він не був. Вона першою з усього сущого проголошує досконалість свого Творця, першою розпізнає Його славу, припадає до Його істини та схиляється у благоговінні перед Ним. Якщо душа віддана Богу, вона віддзеркалить Його світло і, врешті-решт, повернеться до Нього. Коли ж вона не збереже вірності своєму Творцю, то стане жертвою егоїзму та пристрастей і, зрештою, згине в їх безодні.

Якщо хтось у День сей не дозволить сумнівам і вигадкам людей відвернути його від Того, Хто є Вічна Істина, і бунту, розпаленому духовними і мирськими властями, завадити йому розпізнати Його Послання, то така людина буде визнана Богом, Господом усіх людей, одним із Його могутніх знамень і зарахована до тих, чиї імена записані Пером Всевишнього в Його Книзі. Блажен той, хто розрізнив істинну велич такої душі, визнав її положення і довідався про її чесноти.

У старовинних книгах багато сказано про різні стадії розвитку душі, а саме: пристрасне бажання, запальність, надихання, доброзичливість, вдоволеність, Небесне благовоління і тому подібне; Перо Всевишнього, однак, не схильне зосереджувати на цьому свою увагу. Кожна душа, котра у День сей покірно ходить зі своїм Богом і лишається Йому вірною, буде оповита шаною і славою всіх чудових імен і станів.

Коли людина спить, ні в якому разі не можна стверджувати, що душа її в суті своїй зазнає якогось впливу ззовні. Душа не піддається ніяким змінам свого первісного становища й властивостей. Будь-які відхилення в її стані спричиняються зовнішніми чинниками. Саме таким зовнішнім впливом треба пояснювати всілякі зрушення в її довкіллі, її розумінні та сприйнятті.

Уяви собі людське око. Хоч воно спроможне помічати всі створіння, та все ж найменша завада може так затулити поле зору, що позбавить його здатності розпізнати звичайний об’єкт. Хай звеличується ім’я Того, Хто сотворив сі причини і Хто є Причиною причин, Хто призначив будь-якій переміні і відхиленню в світі буття зумовлюватися ними. Кожне створіння всесвіту – це тільки брама до Його знань, прикмета Його верховної влади, одкровення Його імен, символ Його величі, знак Його сили, засіб дістатися прямої Стезі Його...

Воістину, речу Я, людська душа в суті своїй – то одне з Божих знамень, таємниця серед Його таємниць. Вона –одне з могутніх знамень Всемогутнього, провісник, що засвідчує реальність усіх Божих світів. У ній перебуває затаєним те, чого збагнути зараз світ зовсім не спроможний. Обдумай у серці своєму одкровення Божої Душі, що пронизує всі Його Закони, і протистав їй ту низьку і ненаситну вдачу, що повстала проти Нього, забороняє людям повернутися до Господа Імен і змушує їх потурати своїм хтивим і лихим нахилам. Така душа, воістину, далеко зайшла хибною дорогою...

А ще ти питав Мене про стан душі після її відокремлення від тіла. Тож знай, воістину, що коли душа людини пройшла стежинами Бога, вона, без сумніву, повернеться й долучиться до слави Любого. Праведністю Бога присягаюсь! Досягне вона такого стану, якого не описати жодному перу, не розповісти жодним устам. Душа, що залишилася відданою Справі Божій та непохитно дотримувалась Його Стезі, після вознесіння набуде такої сили, що всі світи, створені Всемогутнім, прилучаться до блага її. Душа така, за велінням Досконалого Царя і Небесного Просвітителя, постачає чудодійну закваску, на якій сходить світ буття, і забезпечує силу, завдяки якій проявляються мистецтва і чудеса світу. Пригадай, як борошно потребує дріжджів, аби гарно зійшло тісто. Ті душі, що є символами зречення, становлять закваску світу. Порозмисли над цим і будь серед вдячних.

У декількох Наших Скрижалях Ми зверталися до цієї теми й сформулювали різні стадії розвитку душі. Воістину, речу Я, людська душа піднесена над усяким сходженням та занепадом. Будучи спокійною, вона злітає, вона рухається, і при цьому спокійна. Душа сама собою є доказом, що засвідчує існування світу залежного, а також реальність світу, що не має ні початку, ні кінця. Подивись, як сон, що ти вже бачив, після багатьох років знову з’являється перед твоїми очами. Зваж, якою дивною є таїна світу, що постає перед тобою уві сні. Осягни серцем своїм незбагненну мудрість Божу й порозмисли над безліччю її проявів…

Будь свідком дивовижних проявів рукотворення Божого і поміркуй про його розмах і природу. Той, Хто є Печаттю Пророків, сказав: „Примнож моє зачудування і подив перед Тобою, о Боже!”

Що стосується твого запитання, чи підвладний фізичний світ якимось обмеженням, знай: розуміння цього питання залежить від самого спостерігача. В одному сенсі він є обмеженим, а в іншому – піднесеним над усіма обмеженнями. Єдиний Бог істинний існує споконвіку і буде існувати вічно. Творіння Його так само не мало початку і не матиме кінця. Всьому створеному, проте, передує певна причина. Ся обставина сама собою і без тіні сумніву затверджує єдність Творця.

Крім того, ти запитував Мене про природу небесних сфер. Щоб збагнути їх природу, знадобилось би з’ясувати значення посилань у старовинних Книгах на божественні сфери та небеса і дізнатися характер їх зв’язку з цим фізичним світом, а також який вплив вони на нього справляють. Кожне серце сповняється трепетом перед такою хвилюючою темою і кожен розум бентежиться її таїною. Лише Бог може осягнути її суть. Вченим мужам, що протягом кількох тисячоліть досліджували життя на землі, за весь тривалий період спостережень не вдалося дізнатися ні про кількість, ні про вік планет. Більше того, згадай про численні розходження в поглядах, що виникли на основі висунутих тими мужами теорій. Знай, що кожна існуюча зірка має приналежні їй планети, а кожна планета – своїх істот, злічити яких не може ніхто.

О ти, хто спрямував свій погляд на Моє лице! Світання Слави у День сей явило свій блиск, і лунає Глас Всевишнього. Раніше Ми промовили: ”Се не той день, коли будь-хто може піддавати сумніву свого Повелителя. Кожному, хто почув Заклик Божий, належить, як проказав Той, Хто є Світанком Слави, піднятися і проголосити: „Я тут, я тут, о Господи всіх Імен; ось я, ось я, о Сотворителю небес! Засвідчую, що через Твоє Одкровення відкрилося приховане у Божих Книгах і здійснилося все, начертане Твоїми Посланниками в священних Письменах”.

А тепер стосовно твого питання, чи відчуватимуть одна одну людські душі після того, як покинуть тіла. Знай же, що душі людей Бага, котрі увійшли до Багряного Ковчега та утвердилися в ньому, перебуватимуть у близькості та тісно спілкуватимуться одна з одною, і будуть вони настільки спорідненими у своєму житті, своїх прагненнях, своїх задумах та устремліннях, що стануть мов одна душа. Вони й справді належать до тих, хто добре обізнаний, має гострий зір і наділений кмітливістю. Так визначив той, Хто є Всезнаючим, Всемудрим.

Люди Бага – жителі Божого Ковчега, всі та кожен, – добре обізнані з положенням та станом один одного і поєднані узами близькості й братерства. Таке становище, проте, мусить залежати від їх віри та поведінки. Ті, що є однакового звання й положення, цілком обізнані зі здібностями, вдачею, досягненнями і заслугами один одного. Одначе, ті, хто знаходиться на нижчій сходинці, неспроможні належним чином осягнути становище чи оцінити достоїнства тих, хто є вище них. Кожен отримає належне йому від Господа твого. Блаженна людина, що повернула лице своє до Бога та стійко перебувала в Його любові, доки душа її на крилах не линула до Бога, Повновладного Володаря всіх, Наймогутнішого, Всепрощаючого, Всемилосердного.

Душі ж нечестивих – Я свідчу про се, – спускаючи останній дух, усвідомлять, які блага вони проминули, оплакуватимуть свою долю й схиляться у покорі перед Богом. Вони чинитимуть так і після розлучення їх душ із тілами.

Ясно й очевидно, що всі люди після фізичної смерті оцінять, чого варті їх діяння, та усвідомлять усе, зчинене їх руками. Присягаюсь Денною Зорею, що сяє над обрієм Божественної сили! Ті, хто є послідовниками єдиного Бога істинного, у мить відходу з цього життя відчують таку радість і втіху, що їх неможливо описати, тим часом як тих, хто живе в гріху, охопить такий страх і дрож, сповнить такий жах, яких ніщо не перевершить. Благо тому, хто напився доброго й нетлінного вина віри завдяки ласкавій прихильності й розмаїтим щедротам Того, Хто є Господь усіх Віровчень...

Се День, коли любим Богу слід спрямувати очі свої до Його Явителя і зосередити їх на тому, що милостиво забажає відкрити той Явитель. Деякі звичаї минулих віків позбавлені будь-якого підґрунтя, а світогляд, виплеканий попередніми поколіннями і відображений у їх книгах, здебільшого склався під впливом їх ганебних пристрастей. Ти є свідком, що більшість поширених зараз серед людей коментувань і тлумачень Божих слів є далекими від істини. Їх помилковість деколи проявлялася тоді, коли завіси, що їх приховували, були розірвані на шматки. Люди самі підтвердили свою неспроможність збагнути смисл жодного слова Божого.

Наш намір – показати, що якби ті, хто любий Богу, очистили серця свої і слух від пустих висловлювань, мовлених колись, і своїм внутрішнім єством повернулися до Того, Хто є Світанком Його Одкровення, та до всього явленого Ним, то така поведінка в очах Бога вважалася б надзвичайно похвальною...

Звеличуй Ім’я Його і приєднайся до вдячних. Передай Мої вітання коханим Моїм, кого Бог обрав для любові Своєї і сподобив досягти своєї мети. Усяка слава хай буде Богу, Господу всіх світів.

Божа Книга розгорнута навстіж, а Його Слово скликає людство до Нього. Проте, знайшлося не більше жмені тих, хто виявив бажання пристати до Його Справи чи бути знаряддям її просування. Люди сі були наділені Божественним Еліксиром, що здатен перетворити на чисте золото всю світову марноту, і покликані застосувати сі чудодійні ліки проти всіх недуг, від яких страждають чада людські. Жодній людині не вдасться здобути вічного життя, якщо вона не обійме істину сього неоціненного, сього дивовижного і величного Одкровення.

Схиліть слух свій, о друзі Бога, до гласу Того, Кого зганьбив світ, і міцно тримайтеся всього, що звеличує Його Справу. Він, воістину, виводить тих, кого забажає, на пряму Стезю Свою. Се те Одкровення, що сповнює силою немічних і нагороджує багатством нужденних.

З найщирішою дружелюбністю і в дусі справжнього братерства тримайте раду між собою і присвятіть безцінні дні життя свого покращанню світу і просуванню Справи Того, Хто є Прадавній Повновладний Господь усіх. Він, воістину, велить усім людям праведне і перешкоджає всьому, що погіршує їх становище.

Мусиш знати: Господь твій, Господь усіх людей, повелів у Своїй Книзі, щоб милості, якими Він удостоїв людство, були і назавжди залишаться безмірними за своїм розмахом. Провідною серед милостей, якими Всемогутній наділив людину, є дар розуміння. Він передає дар сей із єдиним наміром – сподобити Своє творіння пізнати й визнати єдиного Бога істинного – хай звеличується Його слава. Дар сей надає людині спроможності розрізнити істину в усьому сущому, спрямовує її до праведного і подає допомогу в пізнанні таємниць світобудови. Наступною в низці сій є сила зору – головне знаряддя для досягнення розуміння. Органи слуху, сердечні почуття та інше також слід розглядати як дари, якими наділене людське тіло. Безмірно звеличеним є Всемогутній, Хто створив можливості сі і проявив їх у тілі людському.

Кожен із сих дарів є безсумнівним свідченням величі, влади, панування і всеосяжного знання єдиного Бога істинного – хай звеличується Його слава. Розглянь почуття дотику. Подивись, як здатність ся поширилась по всьому людському тілі. Поряд з тим, що органи зору і слуху зосереджені в певному центрі, почуття дотику охоплює всю людську статуру. Хай славиться Його міць, хай посилюється владарювання Його!

Здатності сі в людині є природженими. Те, що перевершує всі інші дари, нетлінне за своєю природою і притаманне Самому Богові, – то дар Божественного Одкровення. Кожна щедрота, якою Творець наділяє людину, матеріальна чи духовна, підпорядковується йому. Він за суттю своєю є і завжди буде духовним Хлібом, що надсилається з Небес. Се верховне свідчення Бога, найчіткіше ствердження Його істини, передвістя Його неперевершеної щедрості, прикмета Його всеохоплювального милосердя, доказ Його найприхильнішого провидіння, символ найдовершенішої благодаті Його. Хто прилучився до сього найвищого дару Божого, той в День сей дійсно розпізнав Явителя Його.

Дякуй Господу своєму, що удостоїв Він тебе такої великої щедрості. Підвищ свій голос, промовляючи: „Усяка хвала хай буде Тобі, о Ти, Мріє кожного чуйного серця!”

О вожді релігій! Не оцінюйте Божу Книгу за мірилами і науками, що в обігу поміж вас, бо сама Книга – то непогрішні терези, встановлені серед людей. На сих найдосконаліших терезах мусить зважуватись усе, чим володіють народи і племена земні, у той час як міра їх ваги має визначатися за їх власними критеріями, якби ви тільки знали.

Око моєї ніжної ласки тужно оплакує вас, бо не спромоглися ви розпізнати Того, Кого кликали і в денний час, і в нічну годину, ввечері та вранці. Рушайте ж, о люди, з білосніжними лицями і світосяйними серцями до благословенного багряного Місця, де проголошує Садратул-Мунтага: „Воістину, немає іншого Бога, крім Мене, Всемогутнього Заступника, Самосущого!”

О ви, релігійні поводирі! Хто ж та людина з-поміж вас, здатна змагатися зі Мною в далекоглядності та прозорливості? Де відшукати того, хто наважився б заявити, що не поступається Мені в красномовності чи мудрості? Ні, присягаюсь Господом Моїм, Всемилосердним! Усе на землі мине, а то є лице Господа твого, Всемогутнього, Палко Коханого.

Ми зволіли, о люди, щоб найвищою кінцевою метою всякого учення було визнання Того, Хто є Предметом усього знання, та все ж погляньте, як допустили ви, щоб ваша вченість, немов пеленою, відгородила вас від Того, Хто є світанням сього Світла, завдяки Кому відкрилася кожна потаємна суть. Коли б тільки могли ви довідатись про джерело, звідки лине велич висловлювань сих, ви відкинули б народи світу та все їм приналежне і пригорнулися до сього найблагословеннішого Престолу слави.

Промов: Се, воістину, небеса, де, мов скарб, зберігається Книга-Мати, якби ви лише збагнули. Се Той, Хто змусив Скелю голосно гукати, а Неопалиму Купину підвищити свій глас з Гори, що височіла над Святою Землею, і проголосити: „Царство є Божим, повновладного Господа всіх, Всесильного, Люблячого!”

Ми не відвідували шкіл і не читали ваших трактатів. Схиліть свій слух до слів сього Неписьменного, якими привертає Він вас до Бога, Вічносущого. Се є кращим для вас за всі скарби земні, якби ви тільки зрозуміли.

На тебе і на послідовників Того, Хто є Вічна Істина, покладений обов’язок спрямовувати всіх людей до всього, що очистить їх від усіляких нахилів до земного та звільнить від його оскверняючого впливу, аби від кожного, хто любить Його, поширювалися духмяні пахощі шат Всеславного.

Однак наділені багатствами мусять виявляти безмежну турботу про бідних, бо велика та честь, якою Бог пошановує бідняків, сповнених терпіння. Життям Моїм присягаюсь! Немає честі, крім удостоєної Богом, яка могла б зрівнятися з такою пошаною. Велике блаженство очікує бідняків, що терпляче і безмовно зносять страждання свої, і благо заможним, що наділяють добром своїм нужденних і дбають про них більше за себе.

Змилується Бог, і бідні напружать сили свої в намаганні заробити на прожиток. Се той обов’язок, що в сьому найвеличнішому Одкровенні покладено на кожного і що в очах Бога вважається праведним діянням. Допомогою тому, хто виконує сю повинність, неодмінно буде підтримка Незримого. Благоволінням своїм Він збагатить усіх, кого забажає. Він, воістину, має владу над усім сущим.

Намір, покладений в основу одкровення усякої небесної Книги – ні, навіть кожного богоявленого вірша, – одарити всіх людей праведністю та розумінням, щоби між ними надійно усталився мир і спокій. Усе, що вселяє певність у людські серця, усе, що звеличує їх положення та сприяє їх вдоволенню, допустиме в очах Бога. Такого піднесеного становища здатна досягти людина, якщо лише вирішить здійснити своє високе покликання! В яку безодню занепаду вона може впасти – безодню, куди не опускалися й найжалюгідніші істоти! Скористайтесь, о друзі, нагодою, що День сей дарує вам, і не позбавляйте себе щедрих потоків Його благодаті. Благаю Бога, аби Він милостиво сподобив кожного з вас у сей благословенний День прикрасити себе візерунком безкорисливих і святих діянь. Він, воістину, вчиняє все за своїм велінням.

Пильно дослухайтеся, о люди, до того, що Я, воістину, говорю вам. Єдиний Бог істинний, хай звеличується Його слава, завжди вважав і вважатиме надалі серця людей своїм власним, своїм винятковим надбанням. Усе інше, будь то на суші чи на морі, все багатство і славу заповідав Він царям та правителям землі. Від початку, що не має початку, стяг зі словами „Він чинить все за своїм велінням” в усій своїй пишноті майорів перед Його Явителем. Чого потребує людство сього дня, так це послуху можновладцям і невідступного додержання нитки мудрості. Засоби, суттєві для безпосереднього захисту та дотримання безпеки роду людського, довірені правителям людського суспільства і знаходяться в їх руках. Такими є воля Бога та Його веління… Плекаємо надію, що заради Бога один із владарів земних підійметься в ім’я торжества сього зганьбленого, сього пригнобленого народу. Такий цар буде звеличений і прославлений на віки вічні. Бог призначив народові сьому повинність допомагати кожному, хто помагатиме йому самому, сприяти його вищим інтересам і виявляти йому незмінну відданість. Ті, хто йде за Мною, мусять за всяких обставин намагатися покращити благополуччя кожного, хто підніметься заради торжества Справи Моєї, і засвідчувати йому повсякчас свою щиру прихильність та відданість. Щаслива та людина, що прислухається до Моєї поради та виконує її. Горе тому, хто не зуміє виконати Моїх велінь.

О народи світу! Знайте, що, воістину, непередбачуване лихо підстерігає вас, і очікує вас жахливе покарання. Не сподівайтесь, що зчинене вами утаїлося від очей Моїх. Красою Моєю присягаюсь! Усі ваші вчинки Перо Моє викарбувало чіткими літерами на хризолітових скрижалях.

Всезнаючий Цілитель тримає перст Свій на пульсі людства. Він визначає захворювання та у Своїй непохибній мудрості приписує ліки. У кожної епохи своя проблема, а в кожної душі – особливе прагнення. Ліки, що потребує світ у своїх нинішніх недугах, ніяк не будуть такими ж, що можуть знадобитися наступній епосі. Виявляйте щиру зацікавленість у потребах віку, в якому живете, і зосереджуйте свої помисли на злободенних його нуждах і запитах.

Нам ясно видно, що увесь рід людський охоплений великими й незліченними бідами. Ми бачимо, як, виснажений і зневірений, знемагає він на одрі недуги. Ті, що сп’яніли від самовдоволення, стали між ним і Небесним непогрішимим Лікарем. Погляньте, як уплутали вони всіх людей і самих себе в тенета своїх інтриг. Як неспроможні вони виявити причину хвороби, так і позбавлені знань про ліки від неї. Пряме вони вважають викривленим, а друга свого уявили ворогом.

Схиліть свій слух до милозвучного наспіву сього В’язня. Повстаньте та здійміть голос свій, і тоді, можливо, пробудяться ті, хто спить міцним сном. Промов: О ви, хто наче мертвий! Десниця Божественної щедрості простягає вам Воду Життя. Поспішіть і напийтеся вволю. Хто відродився в День сей, повік не згине; хто ж залишиться мертвим, той вже не житиме ніколи.

Той, хто є Господь ваш, Всемилосердний, плекає в серці Своєму надію бачити весь рід людський єдиною душею та єдиним тілом. Покваптесь здобути свою частку Божого благовоління та милосердя в День сей, що затьмарює всі інші створені Дні. Наскільки велике блаженство очікує людину, котра відмовиться від усього, що має, у стремлінні набути того, що від Бога! Засвідчуємо, що така людина перебуває серед благословенних Богом.

Ваш термін твердо визначений Нами, о народи! Якщо в призначений час ви не повернетесь до Бога, Він, воістину, міцно візьметься за вас і накличе жахливі біди, що зринуть на вас звідусіль. Суворою, воістину, буде тоді кара, якою Господь ваш покарає вас!

Велична Істота мовить: О ви, чада людські! Основоположний задум, що животворить Божу Віру та Його Релігію полягає у відстоюванні інтересів і сприянні єднанню роду людського та поширенні в суспільстві духу любові й братерства. Не допустіть, щоб стала вона джерелом незгод і суперечностей, ненависті та неприязні. Се пряма Стезя, твердо визначена й непорушна основа. Що б не зводилось на сій основі, змінам і випадковостям світу ніколи не вдасться послабити її міцність, а круговерті незліченних століть – зруйнувати її будову. Сподіваємось, що релігійні проводирі світу та його правителі дружно піднімуться, аби змінити на краще сю епоху та повернути її щастя. Хай вони, вивчивши її запити, порадяться між собою і після пристрасного і детального обговорення призначать хворому й стражденному світові ті ліки, яких він потребує... Обов’язок наділених владою – в усьому виявляти розважливість. Будь-що за межами стриманості втрачає свою благотворну дію. Задумайся, приміром, над такими поняттями, як свобода, цивілізація і тому подібне. Незважаючи на те, що багато мислячих людей можуть дотримуватись схвальної думки про них, такі речі, виведені за рамки розумного, для людства виявляються згубними… Дай Боже, щоби народам світу, спрямованим наполегливими зусиллями правителів та своїх мудреців і вчених мужів, вдалось зрозуміти, у чому полягає їх найвище благо. Допоки людство упиратиметься у сваволі? Допоки існуватиме кривда? Як довго серед людей пануватимуть хаос і безладдя? Доки розбрат буде спотворювати лице суспільства?.. Вітри розпачу, на жаль, віють звідусіль, а незлагода, що роз’єднує рід людський та завдає йому горя, наростає з кожним днем. Вже зараз можна розпізнати прикмети неминучих потрясінь і хаосу, адже існуючий світопорядок вочевидь виявляє себе вкрай недосконалим. Благаю Бога – хай звеличується Його слава – аби Він милостиво пробудив народи землі, дозволив, щоб наслідки їх поводження були сприятливими для них, і допоміг їм досягти того, що подобає їх положенню.

Подивись, як протягом багатьох років земля потерпає від смути, і яка тривога охопила її народи. То війни спустошують її, то завдають лиха раптові й непередбачувані катаклізми. Хоча світ знемагає в злигоднях і бідах, ніхто не призупинився, аби задуматися, у чому ж причина чи джерело подібних нещасть. Кожен раз, коли Істинний Порадник вимовляє слова застереження, он як вони оголошують Його намовником бід і нехтують Його попередженням. Наскільки ж безглузда й недоцільна така поведінка! Не вдається знайти й двох людей, яких можна було б назвати спорідненими внутрішньо і зовнішньо. Свідчення розбрату й ворожнечі видимі повсюдно, хоча всі були створені для злагоди й єднання. Велична Істота мовить: О палко кохані! Скінія єдності зведена; не вважайте одне одного чужими. Ви плоди одного дерева і листя одної гілки. Плекаємо надію, що світло справедливості все ж осяє землю й визволить її від тиранства. Якщо правителі й царі земні – символи влади Бога, хай звеличується Його слава, – піднімуться і зважаться присвятити себе тому, що відповідає вищим інтересам всієї людської спільноти, між чадами її неодмінно запанує справедливість, а сяйво її світла огорне всю землю. Велична Істота мовить: Споруда світової стабільності й порядку трималася й триматиметься надалі на двох нероздільних стовпах винагороди й покарання... В іншому місці Він писав: Бережися, о сонме правителів світу! Немає сили на землі, що своєю непереможною міццю могла б зрівнятися із силою справедливості та мудрості... Блажен правитель, котрий крокує з розгорнутим над ним стягом мудрості і веде за собою рать справедливості. Воістину, він є візерунком, що прикрашає чоло миру і лик безпеки. Не може бути сумніву, що коли б денна зоря справедливості, затьмарена хмарами тиранства, пролилася світлом на людей, лик світу змінився б повністю.

О царі християнського світу! Чи не чули ви, як Ісус, Дух Божий, промовляв: „Я відходжу, і вернуся до вас”? Чому ж тоді ви не спромоглися, коли Він повернувся до вас на хмарах небесних, наблизитися до Нього, аби лицезріти Його і приєднатися до тих, хто дістався Його Присутності? І ще Він прорікав: „А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди...” Та все ж подивіться: коли Він таки приніс правду, ви відмовились повернутися обличчями своїми до Нього і вперто продовжували забавлятися своїми розвагами та тішитися ілюзіями. Ви не привітали Його і не шукали Присутності Його, щоби спромогтися почути Божі вірші з уст Його й прилучитися до розмаїтої мудрості Всемогутнього, Всеславного, Всемудрого. Через свою недбалість ви не дозволили подиху Бога овіяти вас і приховали від душ своїх свіжість його пахощів. Ви все насолоджуєтесь блуканням юдоллю своїх розтлінних пристрастей. Ви щезнете, як і все, чим володієте. Та ви неодмінно вернетесь до Бога і, в присутності Того, Хто згуртує воєдино все непорочне творіння будете притягнуті до відповідальності за діяння ваші...

Спливло двадцять років, о царі, протягом яких Ми щодня зазнавали мук нового страждання. Ніхто з тих, що були до нас, не зносив того, що випало Нам. Якби ви тільки збагнули се! Ті, хто повстав проти Нас, стратили нас, пролили нашу кров, розікрали наше майно й спаплюжили наше добре ім’я. Хоч вам відомі мало не всі наші біди, ви виявилися неспроможними спинити руку кривдника. Та чи не ваш прямий обов’язок протистояти деспотизму гнобителя й неупереджено поводитися зі своїми підлеглими, аби ваше високе почуття справедливості змогло проявитися сповна перед усім людством?

Бог передав у ваші руки кермо влади над усім людом, щоб управляли ви ним зі справедливістю, боронили права пригноблених і карали лиходіїв. Якщо ви знехтуєте обов’язком, покладеним на вас Богом у Книзі Його, ваші імена будуть зараховані до тих, хто в Його сприйнятті належить до нечестивців. Гріх ваш, воістину, буде жахливим. Чи вже ж тримаєтесь того, що навіяла вам уява ваша, і відхиляєте заповіді Бога, Найпіднесенішого, Недоступного, Всепідкоряючого, Всемогутнього? Відкиньте те, чим володієте, й горніться до того, що велів вам Бог. Шукайте Його благодаті, бо хто прагне її, ступає прямою Стезею Його.

Обдумайте становище, в якому Ми перебуваємо, й погляньте, яких злигоднів та бід зазнаємо. Не зневажте Нас ні на мить і безсторонньо розсудіть між Нами і Нашими недругами. Се, безсумнівно й вочевидь, піде вам на користь. Ми так ведемо Своє сказання вам і розповідаємо, що випало на Нашу долю, аби змогли ви припинити наші нещастя і полегшити Наш тягар. Хай той, хто забажає, розрадить Наші тривоги, а що ж до небажаючих, то Мій Господь, без сумніву, є найліпшим із помічників.

Попередь і сповісти людей, о Слуго, про Наше Тобі послання, нехай страх ні перед ким не здолає Тебе, і сторонися тих, хто виявляє нерішучість. Наближається день, коли Бог уславить Справу Свою і возвеличить Своє свідчення в очах усіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі. За будь-яких обставин покладайся повністю на Господа Твого, зосередь на Ньому погляд Свій і відвернись від усіх, хто зрікається Його істини. Нехай Господь Бог Твій буде достатнім Тобі помічником і розрадником. Ми урочисто заприсяглись домогтися Твого тріумфу на землі і звеличити Справу Нашу над усіма людьми, хай навіть не знайдеться жодного царя, хто поверне до Тебе свій лик.

Велична Істота, воліючи відкрити передумови миру і спокою в світі і поступу його народів, накреслила: Мусить настати час, коли повсюдно буде усвідомлена нагальна потреба проведення широкого всеохоплювального зібрання людей. На ньому обов’язково мають бути присутніми правителі та владарі земні, які, беручи участь в обговореннях, мусять розглянути шляхи та засоби заснування між людьми у світі підвалин Великого Миру. Такий мир вимагає від великих держав готовності до повного взаємного примирення заради спокою народів землі. Коли якийсь правитель підніметься зі зброєю проти іншого, всі як один мають повстати і гуртом перешкодити йому. За таких дій держави світу вже не потребуватимуть інших збройних сил, крім необхідних для підтримання безпеки своїх володінь і збереження внутрішнього порядку в межах своїх територій. Це стане гарантією миру і спокою кожному народові, урядові й країні. Плекаємо надію, що монархи й правителі землі, як віддзеркалення благодатного всемогутнього імені Божого, здатні піднестися до положення сього і врятувати людство від натиску тиранії… Близиться день, коли всі народи світу приймуть єдину вселюдську мову і єдине загальне письмо. Коли се здійсниться, в яке б місто не прибув мандрівник, він почуватиметься так, наче дістався рідної домівки. Такі речі обов’язкові й цілком необхідні. Кожному, хто наділений проникливістю й розумінням, слід докладати зусиль, аби втілити сю ідею в життя і діяння… Справжньою людиною є та, що нині віддає себе служінню всьому роду людському. Велична Істота мовить: Благословенний і щасливий той, хто піднімається на відстоювання кращих інтересів народів та племен земних. В іншому місці Вона проголосила: Не той має пишатися, хто любить власну країну, а скоріше той, хто любить увесь світ. Земля ж є однією країною, а людство – її громадянами.

О ви, правителі землі! З якою метою затьмарили ви сяяння Сонця і змусили його припинити світіння? Прислухайтеся до поради, наданої вам Пером Всевишнього, щоб, можливо, і ви, і бідняки могли здобути мир і спокій. Благаємо Бога допомогти владарям земним утвердити мир на планеті. Він, істинно, поводиться так, як воліє.

О володарі землі! Ми бачимо, як щороку ви збільшуєте свої видатки, покладаючи їх ярмо на підлеглих. Це справді є цілковитою і кричущою несправедливістю. Бійтеся зітхань і сліз цього Зганьбленого й не накладайте непомірних тягарів на свої народи. Не оббирайте їх, аби зводити палаци для себе; радше бажайте їм того, чого зичите собі. Так Ми розкриваємо перед вашими очима те, що є корисним для вас, якби ж ви тільки дійшли до цього розумом. Ваш люд – то ваше багатство. Остерігайтесь, щоби правління ваше не порушило заповіді Бога, і ви не кинули своїх підопічних у руки розбійників. Завдяки їм ви владарюєте, їх засобами живете, з їх допомогою перемагаєте. І все ж, до чого ж зневажливо ви з ними поводитесь! Як це дивно, навіть надто дивно!

Тепер, коли ви відмовились від Найвеличнішого Миру, міцно тримайтеся сього Малого Миру, щоб змогли ви хоч трохи поліпшити своє власне становище і становище ваших підлеглих.

О правителі землі! Примиріться один з одним, щоб не знадобилося вам більше озброєнь, аніж для охорони своїх територій і володінь. Остерігайтесь знехтувати порадою Всезнаючого, Відданого.

Об’єднайтеся, о правителі землі, і вам вдасться стишити бурю незгоди між вами, а ваші народи знайдуть спочинок, якщо ви з тих, хто розуміє. Коли хтось з-поміж вас повстане зі зброєю проти іншого, підніміться всі проти нього, бо се буде не що інше, як очевидний вияв справедливості.

О ви, обрані представники народу в кожній країні! Тримайте раду між собою і хай вас турбує тільки те, що є корисним для людства і покращує його становище, якщо ви з тих, хто є уважним. Сприймайте світ як тіло людини: хоча вона й створена здоровою і довершеною, з різних причин страждає тяжкими розладами і недугами. Ні на день їй не ставало краще, навпаки, хвороба все посилювалася, адже вона підпала під лікування лікарів-неуків, які в усьому керувались своїми власними пристрастями і допускалися жахливих помилок. Якщо вряди-годи й траплялося, що завдяки піклуванню умілого лікаря якийсь із членів того тіла був зцілений, решта ж, як і досі, залишалися хворими. Так говорить вам Всезнаючий, Всемудрий.

Цього дня Ми бачимо світ у милості правителів настільки сп’янілих від пихи, що вони нездатні чітко розгледіти власної найсуттєвішої вигоди, а тим паче розпізнати Одкровення, таке бентежне й хвилююче, як це. І коли б хтось із них не намагався покращити його стан, він робив се заради власною користі, визнавав він те чи ні; і ганебність такого мотивування обмежувала його спроможність лікувати й зцілювати.

Те ж, що Господь визначив як найдієвіші ліки і наймогутніший засіб для зцілення всього світу, є поєднанням усіх його народів в одній загальнолюдській Справі, єдиній спільній Вірі. Досягти сього можна не інакше, як силою вправного, всемогутнього і натхненного Лікаря. Се, воістину, правда, а все інше – омана.

О брате Мій! Коли істинний шукач зважується податися в пошуки стежиною пізнання Старого Днями, він мусить передусім очистити серце своє – престол одкровення заповітних Божих таїнств – від затьмарювального пилу всіх набутих знань та намовлянь тих, хто є втіленням сатанинських фантазій. Він має омити груди свої, святилище неминущої любові Коханого, від усякої скверни й освятити душу свою від усього, що належить до води і праху, від будь-яких примарних і скороминущих уподобань. Він мусить так очистити серце своє, щоб не лишилося там і сліду ні любові, ні ненависті, аби та любов не ввела його сліпо в оману, а ненависть не відвабила його від істини. Так само і ти сього Дня засвідчуєш, як більшість людей, через таку любов та ненависть втративши безсмертний Лик, заблукала далеко від Уособлень Божественних таїнств і тепер тиняється без пастиря серед пустелі забуття й гріха.

Той шукач мусить повсякчас покладатися на Бога, повинен зректися народів землі, відсторонитися від світу праху й міцно триматися Того, Хто є Господь Господ. Ніколи не прагнучи піднесення над жодною людиною, він мусить стерти зі скрижалі серця свого всякий слід гордині й марнославства, набратися терпіння й смиренності, зберігати мовчання та утримуватись від пустих балачок. Бо ж язик – то тліюче полум’я, а надмірна говірливість – смертельна отрута. Фізичне полум’я поглинає тіло, а вогонь мовлення пожирає і серце, і душу. Дія першого триває недовго, наслідки ж другого утримуються віками.

Шукачеві тому слід також розцінювати лихослів’я як тяжкий гріх і триматися осторонь від його осередків, бо лихослів’я гасить світло серця і затьмарює життя душі. Йому належить вдовольнятися малим, звільнившись від усіх надмірних бажань. Він має високо цінувати товариство тих, що зреклися світу, і надзвичайно бажаним для себе вважати уникнення самохвальців та людей метушливих. Щодня на світанку мусить він звертатися до Бога і всією душею наполегливо віддаватися пошукам свого Коханого. Кожну зрадливу думку він повинен відганяти полум’ям люблячого спомину Його і миттєво, мов блискавка, лишати поза увагою все, опріч Нього. У скрутну хвилину має він подати руку допомоги нужденним і ніколи не відмовляти у підтримці знедоленим. Він мусить добре ставитися до тварин, а тим паче до своїх побратимів-людей, тих, хто наділений даром мови. Не вагаючись, повинен він принести в жертву життя своє за свого Коханого та не дозволяти людському осуду відвернути себе від Істини. Не слід йому зичити іншим того, чого він не хоче для себе, й роздавати обіцянки, яких не виконує. Усім серцем він має уникати товариства лиходіїв і молитися за прощення їх гріхів. Йому належить прощати грішника і не ставитися з презирством до його жалюгідного стану, бо ніхто не знає, чим скінчить він сам. Як часто грішний у свій смертний час осягав суть віри й, осушивши келих безсмертя, полинав до Вишнього Сонму! І скільки разів благочестивий віруючий в годину вознесіння душі своєї змінювався настільки, що провалювався в самісінький пекельний вогонь!

Являючи сі переконливі й вагомі слова, Ми намагаємось наставити шукача, що все, крім Бога, йому слід вважати скороминущим, а все навкруги, крім Того, Хто є Предметом усілякого поклоніння, – за цілковите ніщо.

Будьте чесними з собою і в поводженні з іншими, щоби діяння ваші виявили свідчення справедливості серед Наших відданих слуг. Пильнуйте, аби не замірилися ви на майно ближнього свого. Покажіть себе гідними його довір’я і впевненості у вас і не приховуйте від нужденних дарів, благодаттю Бога наданих Вам. Воістину, Він віддячить щедрим і подвійно відшкодує їхні витрати. Немає Бога, крім Нього. Все творіння й царство його належать Йому. Він наділяє дарами Своїми, кого воліє, і кому воліє, відмовляє в них. Він є Великим Дарувальником, Прещедрим, Великодушним.

Промов: Навчайте Справі Божій, о люди Бага, бо Він призначив кожному обов’язок проголошувати Його Послання, вважаючи це найбільш похвальним з усіх вчинків. Таке діяння є прийнятним тільки тоді, коли той, хто навчає Справі, сам непохитно вірує в Бога, Верховного Заступника, Благодатного, Всемогутнього. Крім того, Він повелів, що Справі Його слід учити силою людської мови, а не вдаватися до примушування. Так Його закон був надісланий із Царства Того, Хто є Найпіднесеніший, Всемудрий. Остерігайтесь будь з ким сперечатися – намагайтеся донести істину в привітній формі і в найпереконливішому повчанні. І якщо слухач ваш відгукнеться, він зробить се у власних інтересах; коли ж ні – облиште його й зверніть лики свої до священного Двору Божого, престолу променистої святості.

Ні з ким не сперечайтеся стосовно речей і справ мирських, адже Бог полишив їх тим, хто їх уподобав. З усього світу Він обрав для Себе серця людей – серця, що підкоряти їх дано воїнствам одкровення й мовлення. Так було визначено Перстами Бага на Скрижалі нескасовної Божої настанови за велінням Того, Хто є Верховним Упорядником, Всезнаючим.

Будь щедрим у благоденстві і вдячним у скруті. Будь гідними довір’я ближнього свого і дивись на нього зі світлим і дружнім обличчям. Будь скарбницею для бідних, напутником для багатих, чутливим до благань нужденних і свято дотримуйся своїх обіцянок. Будь чесним у судженнях своїх та обачним у мові. Не будь несправедливим ні з ким і з безмежною лагідністю поводься з усіма. Стань мов світильник для тих, хто в темряві, радістю для засмучених, морем для спраглих, притулком для злиденних, опорою й захисником жертвам гноблення. Хай усі твої вчинки відзначаються чистотою й чесністю. Будь домівкою для чужоземця, бальзамом стражденному, оплотом для біженця. Будь очима сліпому й направляючим світлом на шляху заблудлого. Стань оздобою лика істини, вінцем на чолі відданості, колоною храму праведності, подихом життя для тіла людства, знаменом воїнства справедливості, світилом над обрієм доброчесності, росою для персті людського серця, ковчегом в океані знань, сонцем на небі щедрості, самоцвітом у короні мудрості, яскравим світилом на небозводі твого покоління, плодом на древі смиренності.

Першорядний обов’язок, покладений на людей вслід за визнанням Того, Хто є Вічна Істина, – непохитність у Його Справі. Міцно тримайся його і стань серед тих, чиї помисли звернуті до Бога. Ніяке діяння, яким би похвальним воно не було, не могло і не зможе ніколи зрівнятися з сим. Воно – цар усіх діянь, як засвідчує Господь твій, Всевишній, Наймогутніший.

Праведністю Бога присягаюсь! Сей світ з його суєтністю і показною пишнотою, всіма його можливими принадами, перед Богом є настільки ж нікчемним, як прах і попіл – ба, гідним ще меншої уваги. Якби ж серця людей змогли осягнути се! Повністю очистіться, о люди Бага, від бруду сього світу та всього йому приналежного. Сам Бог надає Мені свідчення. Не личить вам ота земна суєта. Покиньте її на тих, кому вона до вподоби, і зосередьте зір свій на сьому пресвятому й променистому Образі.

Що ж личить вам, так це любов Божа і любов Того, Хто є Явителем Його Сутності, та дотримання всього, що Він вирішує призначити вам, якби ж ви тільки знали.

Промов: Нехай правдивість та чемність будуть окрасою вашою. Не позбавляйте себе убрання терпіння й справедливості, аби пахощі благочестя від сердець ваших навіювалися всім створінням. Скажи: Пильнуйте, о люди Бага, щоб не ходити вам стежинами тих, чиї слова розходяться з ділами. Докладайте зусиль, щоб спромоглися ви явити народам землі передвістя Бога і віддзеркалити Його заповіді. Хай діяння ваші стануть орієнтиром для усього людства, позаяк запевнення більшості людей, як високого так і низького положення, не збігаються з їхньою поведінкою. Саме своїми вчинками зумієте виокремити себе з-поміж інших. Завдяки їм сяйво світла вашого зможе пролитися на всю землю. Щаслива та людина, яка зважає на Мої поради й дотримується настанов, мовлених Тим, Хто є Всезнаючим, Всемудрим.

При зустрічі з приниженими або зневаженими, не відвертайтесь з відразою од них, бо Цар Слави завжди пильнує за ними й оточує їх такою добротою, якої не збагнути нікому, крім тих, хто дозволив своїм бажанням і прагненням злитися із Волею Господа вашого, Благодатного, Всемудрого. О ви, багатії земні! Не цурайтеся бідняка, що лежить у поросі, ні, радше потоваришуйте з ним і нехай розповість він вам про ті нещастя, яких незбагненним Божим Велінням йому довелося зазнати. Праведністю Бога присягаюсь! Під час вашого спілкування з ним Вишні сонми дивитимуться на вас, клопотатимуться за вас, звеличуватимуть ваші імена й прославлятимуть ваші благодіяння. Благословенні ті освічені, що не хизуються своїми досягненнями, і благо праведним, що не глузують з грішників, а радше приховують їхні проступки, аби їх власні провини могли лишатися схованими від очей людських.

Наше бажання і прагнення полягає в тому, щоби кожен з вас міг стати джерелом усякого блага і взірцем доброчесності для всього людства. Остерігайтесь віддати перевагу собі перед своїм ближнім. Зосередьте свій погляд на Тому, Хто є Божим Храмом серед людей. Він насправді поклав життя своє на покуту, аби порятувати світ. Він, воістину, Всещедрий, Благодатний, Всевишній. Коли між вами виникнуть суперечності, подивіться, як Я стою перед лицями вашими, і в ім’я Моє вибачте одне одному провинності на знак вашої прихильності до Моєї явної й світосяйної Справи. Нам відрадно повсякчас споглядати вас у раю Мого благовоління в злагоді й порозумінні і вдихати від ваших діянь аромат дружелюбності й єднання, ніжної прихильності і товариськості. Так наставляє Вас Всезнаючий, Вірний. З Вами Ми завжди поряд; а якщо Ми вдихнемо пахощів вашого братерства, серце Наше, безперечно, втішиться, бо ніщо інше не зможе Нас удовольнити. Засвідчує те кожен, хто наділений справжнім розумінням.

Зі здобуттям перемоги кожен визнає себе віруючим і поспішить під захисток Віри Божої. Щасливі ті, хто в дні вселенських випробувань стійко трималися Справи й відмовлялися одступити від її істини.

Тих, що покинули свою країну з наміром навчати Справі Нашій, Дух Вірний укріпить своєю міццю. Їх скрізь супроводжуватиме гурт наших обраних ангелів, як наказано Тим, Хто є Всемогутній, Всемудрий. Яке велике блаженство очікує того, хто удостоївся честі служити Всемогутньому! Життям Моїм присягаюсь! Ніякий величний вчинок не зрівняється з сим, окрім діянь, котрі благословив Бог, Всевладний, Наймогутніший. Таке служіння, – то, воістину, князь усіх благих діянь та окраса будь-якого праведного вчинку. Так призначено Тим, Хто є Повновладним Явителем, Старим Днями.

Хто б не піднявся навчати Справі Нашій, неодмінно мусить зректися усього земного і повсякчас вважати тріумф Нашої Віри своїм найвищим прагненням. Так і справді прописано в Прихованій Скрижалі. І коли в ім’я Справи Господа свого він зважиться облишити дім свій, то має сповнитись цілковитим довір’ям до Бога – найкращим спорядженням в ту подорож – і облачитися в убрання доброчесності. Таким є веління Бога, Всемогутнього, Всехвального.

Коли ж загориться він огнем любові Його, коли відмовиться від усього сущого, слова із уст його запалять тих, хто слухатиме його. Господь твій справді Всевідаючий, Всеобізнаний. Щасливий той, хто почув Наш глас, хто відгукнувся на Наш заклик. Він, воістину, з тих, хто буде приближений до Нас.

Подумайте лише про недалекість людей. Вони домагаються того, що шкодить їм, і відкидають те, що їм на користь. Вони насправді з тих, хто збився з праведного шляху. Ми помічаємо, як деякі, прагнучи свободи, пишаються нею. Подібні особи перебувають у безодні невігластва.

Свобода в кінцевому результаті мусить призвести до бунтарства, полум’я якого ніщо не може загасити. Так застерігає вас Той, Хто є Рахівником, Всевідаючим. Тож маєте знати, що уособленням свободи та її символом є тварина. Людині ж подобає примиритися з тими обмеженнями, які захистять її від власної неосвіченості і вбережуть від кривди заколотника. Свобода змушує людину переступати рамки пристойності і підривати гідність свого положення. Вона принижує її до рівня крайньої розбещеності й гріховності.

Вважайте людей паствою, котрій для захисту потрібен пастир. Се, воістину, правда, цілковита правда. Ми схвалюємо свободу за певних обставин, за інших же відмовляємось її підтримати. Ми, воістину, Всевідаючі.

Промов: Істинна свобода полягає в підкоренні заповідям Моїм, як мало ви ще знаєте про се. Якби люди дотримувались того, що Ми надіслали їм із Небес Одкровення, вони напевне досягли б ідеальної свободи. Щасливий той, хто усвідомлює Задум Божий в усьому, що відкрив Він з Небес Своєї Волі, яка пронизує все суще. Промов: Свободу, що є благотворною для вас, ніде не можна віднайти, крім цілковитого упокорення перед Богом, Вічною Істиною. Хто скуштував його солодкості, відмовиться поступитися ним за всі скарби земні й небесні.

Хто до закінчення повної тисячі років заявлятиме про Одкровення, отримане безпосередньо від Бога, така людина, без сумніву, є підступним самозванцем. Молимося Богові, аби Він милостиво поміг їй відмовитися від подібних домагань і зректися їх. Якщо вона розкається, Бог, поза сумнівом, пробачить її. Та коли ж людина упиратиметься у своїй заблуді, Бог неодмінно надішле того, хто обійдеться з нею немилосердно. Караючи, Бог є справді лютим! Хто б не розтлумачив цей вірш інакше від його явного смислу, є позбавленим Духу Божого і Його милосердя, що охоплюють все суще. Бійтеся Бога і не керуйтеся своїми пустими ілюзіями. Ні, радше дотримуйтесь велінь Господа вашого, Всемогутнього, Всемудрого.

Скрижалі з Писань Багаулли
60
Лаух-і-Аґдас
(Пресвята Скрижаль)

Се Пресвята Скрижаль, надіслана зі святого царства тому, хто повернув лице своє до Предмета поклоніння всього світу, – Того, Хто спустився з небес вічності, оповитий безмежною славою.

В ім’я Господа, Володаря великої слави.

Се Послання від Нашої присутності тому, кого покрови імен не змогли відгородити від Бога, Творця землі й небес, аби втішилися очі його у дні його Господа, Помічника в Небезпеці, Самосущого.

Промов: О послідовники Сина! Чи відгородились ви від Мене через Ім’я Моє? Чому ж не прислухаєтесь до своїх сердець? Удень і вночі благали ви Господа свого, Всесильного, а коли ж у великій Славі Своїй прийшов Він з небес вічності, ви відвернулися од Нього, погрузнувши у недбальстві.

Подумайте про тих, хто відринув Духа, коли Той прийшов до них як очевидний властитель. Як багато фарисеїв усамітнювались у синагогах в Його ім’я, оплакуючи свою розлуку з Ним; коли ж брами возз’єднання розчинилися навстіж і на Світанку Благоліпності заясніло божественне Світило, вони не увірували в Бога, Піднесеного, Могутнього. Не змогли вони досягти Його присутності, всупереч тому, що пришестя Його провіщалося їм у Книзі Ісаї, а також у Книгах Пророків і Посланників. Ніхто з них не повернувся обличчям своїм до Світання божественних щедрот, за винятком тих, хто був позбавлений будь-якої впливовості серед людей. Сьогодні ж, проте, кожний із сильних світу сього пишається Його Іменем. А ще пригадайте того, хто засудив Ісуса до страти. У своїй рідній країні він був найосвіченішою постаттю Свого часу, у той час як той, хто вірив у Нього, був простим рибалкою. Тож виявляйте обачність і приєднайтеся до тих, хто дотримується такого застереження.

Зважте і на те, як багато нині ченців, які заточили себе в храмах своїх, благаючи Духа, та коли Він з’явився силою Істини, вони не зуміли привернутися до Нього і були зараховані до тих, хто збився з вірного шляху. Щасливі ті, що покинули їх і обличчями своїми повернулися до Того, Хто є Бажанням усіх на небесах, і всіх на землі.

Вони читають Євангеліє і все ж відмовляються визнати Всеславного Господа, незважаючи на те, що Він прибув силою Свого піднесеного, Свого могутнього й благодатного владарювання. Ми істинно прийшли заради вас, зносячи напасті світу задля вашого спасіння. Чи вже ж цураєтесь ви Того, Хто пожертвував Своїм життям, щоб оживити вас? Бійтеся Бога, о послідовники Духа, і не наслідуйте приклад тих священнослужителів, що далеко відійшли від вірного шляху. Гадаєте, Він дбає тільки про власні інтереси, у той час як мечі ворогів завше загрожували Йому; чи домагається мирської суєти після Свого тюремного ув’язнення в найбільш занедбаному місті? Будьте справедливими у судженнях своїх і не ступайте слідами нечесних.

Розчиніть двері сердець своїх. Той, Хто є Дух, воістину, стоїть перед ними. Чом же проганяєте ви Того, Хто намірився привернути вас до Сяючого Місця? Промов: Ми дійсно прочинили вам браму Царства. Чи замкнете ви двері своїх домівок перед Ликом Моїм? Це насправді не що інше, як жахлива помилка. Воістину, Він знову спустився з небес, як спускався Він звідти першого разу. Остерігайтесь поставити під сумнів проголошене Ним, подібно до того, як ваші попередники заперечували Його слова. Так навчає вас Істинний, якби ви тільки те збагнули.

Ріка Йордан поєдналася із Найвеличнішим Океаном, і Син у святій юдолі виголошує: „Ось я, ось я, о Господи, мій Боже!” А Сінай обертається навколо Дому і Неопалима Купина вигукує: „Той, Хто є Жаданий, прийшов у Своїй незрівнянній величі”. Промов: Ось Отець прийшов і обітоване вам у Царстві здійснилося! Се ж те Слово, яке Син приховав, коли казав тим, хто оточував Його: „Тепер сього ви не можете знести”. А коли призначений строк сплинув і Година пробила, Слово засяяло над небосхилом Волі Божої. Тож дивіться, о послідовники Сина, щоб не відкинули ви того геть. Міцно тримайтеся сього. То є кращим за все, чим володієте. Він, воістину, поруч із тими, хто творить добро. Настає Година, прихована Нами від народів землі та наймиліших ангелів. Промов: Воістину, Він свідчив про Мене, а я свідчу про Нього. Дійсно, нікого іншого, крім Мене, Він і не мав на увазі. Те засвідчує кожна справедлива та чуйна душа.

Хоча й оточені незліченними незгодами, Ми закликаємо людей до Бога, Господа імен. Промов: намагайтеся здобути обітоване вам у Книгах Божих і не ступайте шляхами невігласів. Моє тіло винесло ув’язнення, аби звільнилися ви від рабства себелюбства. А відтак поверніть обличчя свої до Його лику і не йдіть стопами всякого ворожого гнобителя. Він, воістину, погодився зазнати гіркого приниження, аби ви здобули славу, а ви все забавляєтесь в юдолі недбальства. Він, воістину, мешкає у найзанедбанішому житлі заради вас, в той час як ви перебуваєте у своїх палацах.

Промов: хіба не чули ви Гласу Того, хто гучно кличе із пустелі Баяну, приносячи вам благовісті пришестя Господа вашого, Всемилосердного? Ось Він прийшов у спасенному затінку Свідоцтва, наділений переконливими доказами й свідченнями, а щиро віруючі в Нього вважають Його присутність втіленням Царства Божого. Благословенною є людина, що пригортається до Нього, і горе тому, хто відкидає Його чи сумнівається в Ньому.

Оголоси священикам: ось Той, Хто є Правителем, прийшов. Вийди з-за покрову імені Господа твого, Хто змушує всіх людей схилятись долу. Відтак сповісти всьому люду благовісті сього могутнього, сього славетного Одкровення. Воістину, Він, Хто є Дух Істини, прийшов вивести вас до всеї правди. Він промовляє не те, що велить Йому власне єство, а те, що наказує Той, Хто є Всевідаючий, Всемудрий.

Промов: се Той, Хто уславив Сина і звеличив Справу Його. Відкиньте все вам приналежне, о народи землі, і міцно ухопіться за те, що велить вам Всесильний, Хто є Носієм Довір’я Божого. Очистіть слух свій і прихиліться серцями своїми до Нього, аби змогли ви почути найдивовижніший Поклик, що долинув із Сінаю, оселі Господа вашого, Преславного. Він дійсно наблизить вас до Місця, де сприйматимете ви блиск світла Його лику, що сяє над сим променистим Небокраєм.

О сонме священиків! Покиньте дзвони, а тоді вийдіть зі своїх церков. У день сей належить вам голосно возвіщати народам Найвеличніше Ім’я. Чи визнаєте ви за краще мовчати, коли кожен камінь і кожне дерево звучно проголошують: „Господь прийшов у Своїй великій славі!”? Благо людині, що поспішає до Нього. Воістину, вона залічена до тих, чиї імена будуть увічнені і кого споминатимуть у Вишньому Сонмі. Так визначено Духом у сій дивній Скрижалі. Хто скликає людей в ім’я Моє, той справді від Мене, і він виявить те, що є поза можливостями всіх на землі. Ступайте Стезею Господа, а не слідами тих, хто потонув у недбальстві. Благо сплячому, хто, пробудившись від Божого Подуву, воскресає з мертвих, спрямовуючи ходу свою до Шляху Господнього. Воістину, така людина в очах Бога, Істинного, вважається коштовністю і зараховується до блаженних.

Промов: зі Сходу засяяло світло Його Одкровення; на Заході з’явилися передвістя Його владарювання. Зважте се в серці своєму, о люди, і не будьте з тих, чий слух глухий до застережень Того, Хто є Всемогутній, Всехвальний. Нехай Подув Божий пробудить вас. Воістину, він дме по всьому світу. Благо тому, хто відчуває його пахощі і зарахований до переконаних.

О сонме єпископів! Ви – зорі на небі Моїх знань. Милосердя Моє не бажає, аби упали ви на землю. Моя справедливість, однак, проголошує: „Се те, що Син постановив”. І ніколи не вдасться відмінити того, що проказали Його непорочні, Його правдомовні та гідні довір’я уста. Дзвони, воістину, видзвонюють Ім’я Моє й оплакують Мене, але дух Мій втішається неприхованою радістю. На Стезі Всемилосердного тіло Коханого жадає розп’яття і прагне тернів чоло Його. Влада гнобителя ніяк не спроможна відвернути Його від Його мети. Ми закликаємо все суще досягти присутності Господа твого, Царя усіх імен. Блаженна людина, що спрямувала обличчя своє до Бога, Господа Судного Дня.

О сонме ченців! Якщо наважитесь ви слідувати за Мною, Я призначу вас спадкоємцями Царства Мого; якщо ж согрішите проти Мене, у Своєму довготерпінні Я спокійно витримаю се, і Я, воістину, Вічно Прощаючий, Всемилостивий.

О земле Сирії! Що сталося з твоєю праведністю? Ти, воістину, облагороджена стопами Господа твого. Чи вдихнула ти ароматів небесного возз’єднання, а чи слід залічити тебе до недбалих?

Вифлеєм збуджений Повіванням Божим. Чуємо, як голос його промовляє: „О прещедрий Господи! Де утвердилась Твоя велична слава? Солодкі пахощі Твоєї присутності оживили мене, коли Я знемагав у розлуці з Тобою. Хвала Тобі за те, що підняв Ти покрови і прийшов, оповитий силою, в явній славі”. Ми озвалися до нього зі Скінії Величі та Пишноти: „О Вифлеєме! Те Світло зійшло на сході й пересувалося на захід, аж поки не досягло тебе на схилі віку свого. Так скажи ж Мені: чи впізнають сини Отця і визнають Його, а чи відступляться вони від Нього, як люди колись зреклися Його (Ісуса)?” На що він вигукнув зі словами: „Ти, воістину, Всезнаючий, Найобізнаніший”. Воістину, ми бачимо, як всі створіння зрушились, щоби свідчити про Нас. Дехто знає Нас і свідчить про те, більшість же свідчить, і не відає про Нас.

Гора Сінай схвильована радістю споглядання лику Нашого. Вона підвищила свій чаруючий голос у прославлянні Господа свого, промовляючи: „О Господи! Я відчуваю аромат Твого убрання. Здається, Ти зовсім поруч, наділений знаменнями Божими. Ти облагородив сі простори стопами Своїми. Великим є блаженство Твого народу, міг би він лише усвідомлювати Тебе і вдихати Твої солодкі пахощі; і горе тим, хто безпробудно спить”.

Щасливим є ти, хто повернувся обличчям своїм до Мого лику, оскільки пошматував завіси, розтрощив ідолів і розпізнав Господа свого віковічного. Народ Корану повстав проти Нас без жодного чіткого доказу та свідчення, кожної миті завдаючи Нам нових страждань. Вони даремно сподіваються, що незгоди здатні порушити Наш Намір. Марним насправді є те, що вони задумали. Воістину, Господь твій Той, Хто визначає так, як забажає.

Ніколи не минав Я дерева, щоби серце моє не зверталося до нього зі словами: „О, якби ж зрубали тебе заради Мене, і Моє тіло розіп’яли на тобі”. Ми відкрили сей уривок у Посланні до Шаха, аби став він пересторогою послідовникам релігій. Воістину, твій Господь Всевідаючий, Всемудрий.

Нехай вчинене ними не засмучує тебе. Насправді вони немов мертві, і немає в них життя. Зостав їх мертвим, а відтак поверни обличчя своє до Того, Хто є Дарувальником Життя для світу. Остерігайся, щоб слова недбалих не опечалили тебе. Будь же непохитним у Справі і навчай людей із неперевершеною мудрістю. Так наказує тобі Правитель землі і небес. Він, воістину, Всемогутній, Прещедрий. Невдовзі Бог звеличить поминання твоє і Пером Слави викарбує мовлене тобою задля Його любові. Він і справді Заступник тих, хто чинить добре.

Передай Мої привітання тому, кого звуть Мураде, і скажи: ”Благословен ти, о Мурад, бо відкинув намовляння своєї пристрасті і пішов за Тим, Хто є Бажанням усього людства”.

Скажи: Блажен сплячий, пробуджений Моїм Вітерцем. Блажен неживий, відроджений Моїм воскрешаючим подихом. Блаженні очі, втішені спогляданням Моєї краси. Блажен подорожній, що спрямовує кроки свої до Скінії Моєї слави та величі. Блажен принижений, що міцно ухопився за нитку Моєї слави, і нужденний, що вступає під захисток Скінії Мого багатства. Блажен неосвічений, що прагне водограю Моїх знань, і недбалий, що тримається нитки Мого спомину. Блаженна душа, приведена до життя Моїм оживляючим подихом, що дістала доступ у Моє небесне Царство. Блаженна людина, котру духмяні аромати возз’єднання зі Мною схвилювали і сподобили наблизитись до Світанку Мого Одкровення. Блажен слух, що почув, і язик, що засвідчив, і око, що побачило і розпізнало Самого Господа у великому сяйві й величавості Його, оповитого пишнотою та владою. Блаженні ті, хто досяг Його присутності. Блаженна людина, яка шукала просвітлення від Денної Зорі Мого Слова. Блажен, хто прикрасив чоло своє вінцем Моєї любові. Блажен, хто почув про смуток Мій і повстав, аби допомагати Мені серед народу Мого. Блажен, хто поклав життя своє на Моїй стезі і зазнав багатьох прикрощів заради Імені Мого. Блаженна людина, яка, упевнившись у Слові Моєму, воскресла з мертвих, аби хвалу Мені вознести урочисто. Блажен, кого зачарували Мої дивні наспіви і хто розірвав на шматки покрови силою Моєї могутності. Блажен, хто зберігав відданість Завіту Моєму і кому суєтність мирська не завадила дістатися Мого Двору святості. Блаженна людина, що зреклася усього, крім Мене, злинула високо в простори Моєї любові, здобула доступ до Мого Царства, споглядала Мої царства слави, напилася живих вод Моєї щедрості, втамувала спрагу із небесної ріки Мого люблячого провидіння, спізналася з Моєю Справою, збагнула приховане Мною в скарбниці Моїх Слів і засяяла над обрієм божественних знань, оспівуючи хвалу Мені і прославляння. Воістину, вона від Мене. Їй належить милосердя Моє, Моя ніжна ласка, щедрість Моя і Моя слава.

61
Бішарат
(Благі Вісті)

Се Заклик Всеславного, проголошений з Верховного Обрію у В’язниці Акки.

Він Роз’яснювач, Всезнаючий, Всеобізнаний.

Бог Істинний свідчить, а Явителі імен та ознак Його підтверджують, що оголошуючи цей Заклик і оприлюднюючи Його піднесене Слово, Ми мали на меті єдине – щоби слух усього творіння очистився, живими водами божественного мовлення, від облудних вигадок і налаштувався на святе, славне і величне Слово, яке вийшло із джерела знань Сотворителя Небес і Творця Імен. Щасливі ті, що судять зі справедливістю.

О люди землі!
Блага вість перша,

яку Книга-Матір повідомила усім народам світу, полягає в тому, що з Книги тої викреслено закон священної війни. Хай славиться Всемилосердний, Господь щедрої благодаті, завдяки Кому брама небесної щедроти розкрилася навстіж перед лицем усіх на небесах і на землі.

Блага вість друга

Дозволено народам і племенам світу спілкуватися один з одним з радістю та привітністю. О люди! Братайтеся з послідовниками всіх релігій у дусі товариськості і приязні. Так денна зоря Його схвалення та влади засяяла над виднокраєм веління Бога, Господа світів.

Блага вість третя

стосується вивчення різних мов. Ся настанова раніше вже струміла з Пера Всевишнього: Монархам світу – поможи їм, Боже, – та урядам країн слід тримати спільну раду і прийняти одну з існуючих мов або нову мову, яка буде викладатися дітям у школах всього світу разом з писемністю. Тоді вся землю стане називатися єдиною країною. Благо тому, хто прислухається до Його Заклику і дотримується того, що йому приписано Богом, Властителем Могутнього Престолу.

Блага вість четверта

Якщо хтось із царів – підтримуй їх, Боже, – підведеться, аби захищати сей пригноблений народ і помагати йому, усі мусять змагатися між собою в любові і служінні йому. Справа ся обов’язкова для кожного. Благо тим, хто поводиться відповідним чином.

Блага вість п’ята

У кожній країні, де б не проживали вихідці з народу сього, вони мусять ставитися до уряду тієї країни з відданістю, чесністю і правдивістю. Се те, що було відкрите за велінням Того, Хто є Розпорядник, Старий Днями.

Народи світу, всі до єдиного, зобов’язані й повинні надавати підтримку сій визначній Справі, що зійшла з небес Волі Господа вічносущого, щоби полум’я ворожості, яке палає в серцях декого із народів землі, вдалося загасити живими водами божественної мудрості і з допомогою небесних порад та застережень, щоб запалало світло єдності й злагоди, проливаючись сяйвом на увесь світ.

Плекаємо надію, що завдяки сумлінним зусиллям тих, хто є виразниками Божої влади – хай звеличується слава Його, – знаряддя війни по всьому світу вдасться перетворити на засоби відродження, і розбрат та протиріччя між людьми будуть усунуті.

Блага вість шоста

Це встановлення Малого Миру, подробиці чого раніше вже були висвітлені Нашим Найпіднесенішим Пером. Великим є блаженство того, хто відстоює його і дотримується будь-чого, що звелів Бог, Всевідаючий, Всемудрий.

Блага вість сьома

Вибір одягу, підстригання бороди та її вигляд, залишені на розсуд людей. Та стережіться, о люди, щоб не стали ви іграшкою в руках невігласів.

Блага вість восьма

Благочестиві діяння ченців та священнослужителів з числа послідовників Духа – хай буде Йому мир Божий – поминаються в Його присутності. У Добу сю, однак, нехай покинуть вони життя відлюдників, спрямують стопи свої у відкритий світ та займуться справами, корисними для себе та інших. Ми дарували їм дозвіл брати шлюб, аби дали вони життя тому, хто спом’яне Бога, Господа видимого й невидимого, Властителя Піднесеного Престолу.

Блага вість дев’ята

Коли грішник почувається цілком відособленим і вільним від усього, крім Бога, належить йому благати у Нього прощення і помилування. Сповідання гріхів і провин перед людськими істотами не дозволяється, бо воно ніколи не було і не буде надалі підставою для божественного прощення. Більш того, подібне сповідання перед людьми призводить до образи і приниження, а Бог – хай звеличується слава Його – не бажає приниження Своїх слуг. Воістину, Він Співчутливий, Милосердний. Грішнику слід, між ним і Богом, благати милості з Океану милості, просити прощення з Небес великодушності, промовляючи:

О Господи, мій Боже! Заклинаю тебе кров’ю істинно люблячих Тебе, які були так захоплені Твоїм милозвучним мовленням, що поспішили до Вершини Слави, місця найславнішого мучеництва, і благаю Тебе таїнами, що містяться у Твоїх знаннях, і перлинами, що дбайливо зберігаються в океані Твоєї щедрості, дарувати прощення мені, і батькові моєму, і моїй матері. З тих, хто проявляє милосердя, Ти, воістину, Наймилосердніший. Немає Бога, крім Тебе, Вічно Прощаючого, Всещедрого.

О Господи! Ти бачиш, як ся суть гріховності повертається до океану ласки Твоєї, як сей немічний шукає царства Твоєї божественної сили, як сей бідолашний прихиляється до денної зорі Твого багатства. Милістю Твоєю й благодаттю не розчаруй же його, о Господи, і не відмовляй йому в одкровеннях Твоєї щедрості у дні Твої, і не відштовхуй його від дверей Твоїх, які навстіж розчинив ти для всіх, хто перебуває на небесах Твоїх і на Твоїй землі.

Як жаль! Як жаль! Гріхи мої перешкоджають мені наблизитися до Двору Твоєї святості, а через провини свої заблукав я далеко від Скінії Твого величчя. Я вчинив те, що Ти мені заборонив, і відмовився від того, чого велів Ти мені дотримуватись.

Молю Тебе Тим, Хто є повновладним Господом Імен, записати мені Пером щедрості Твоєї те, що сподобить мене наблизитися до Тебе й очистить мене від моїх провин, які стали на заваді Твоєму прощенню та помилуванню мене.

Воістину, Ти Сильний, Щедрий. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Благодатного.

Блага вість десята

На знак благодаті від Бога, Відкривача сього Найвеличнішого Проголошення, Ми усунули зі Святих Письмен та Скрижалей закон, що вимагає знищення книг.

Блага вість одинадцята

Дозволяється вивчати науки та мистецтва, але такі науки, що є корисними і сприяють прогресу та розвитку людей. Так визначено Тим, Хто є Розпорядником, Всемудрим.

Блага вість дванадцята

На кожного з вас покладено обов’язок займатись якоюсь справою, як наприклад, ремеслом, торгівлею і тому подібним. Ми милостиво піднесли таку роботу до рівня поклоніння Богові, Істинному. Осмисліть у серцях своїх милість і благословення Божі і складіть подяку Йому вечірньою порою і на світанку. Не марнуйте часу свого в неробстві та лінощах. Займіться тим, що принесе користь вам самим та оточуючим. Так було постановлено в сій Скрижалі, з небокраю якої яскраво палає денна зоря мудрості та мовлення.

Найбільшої зневаги серед людей в очах Бога заслуговують ті, що сидять склавши руки й жебракують. Міцно вхопіться нитки матеріальних засобів, цілковито покладаючись на Бога, Постачальника усіх засобів. Коли хтось займається ремеслом чи торгівлею, такі заняття самі по собі в оцінці Бога вважаються актом поклоніння, і се не що інше, як знамення Його нескінченної та всепроникаючої щедрості.

Блага вість тринадцята

Опікуватися справами людей доручено мужам Божого Дому Справедливості. Вони, воістину, Довірені Бога серед Його слуг і світанки влади в Його країнах.

О народе Божий! Світ виховується Справедливістю, адже вона спирається на два стовпи – винагороду і покарання. Ті дві опори є джерелом життя для світу. Оскільки кожен день ставить нову проблему, а всяка проблема має своє вирішення, такі справи слід передавати на розгляд Служителів Дому Справедливості, щоб могли вони діяти відповідно до потреб і вимог часу. Ті, що заради Бога піднімаються на служіння Справі Його, отримують божественне натхнення з Царства незримого. Всі зобов’язані підкорятися їм. Державні справи мають направлятися в Дім Справедливості, проте поклоніння слід провадити згідно з тим, що Бог відкрив у Книзі Своїй.

О люди Бага! Ви світання Божої любові й розсвіти Його ніжної ласки. Не оскверняйте язик свій огудою і прокльонами жодної душі, а очі свої оберігайте від непристойного. Розкажіть про те, що відомо вам. Якщо те буде сприйнято з прихильністю, ви досягли мети своєї, а коли ні – сперечатися даремно. Облиште душу ту на саму себе й повернітеся до Господа, Заступника, Самосущого. Не давайте приводів для смутку, а тим паче для розладу й ворогування. Плекаємо надію, що ви одержите істинну освіту в захистку дерева Його лагідних милостей і чинитимете відповідно до того, що Бог бажає. Всі ви листя одного дерева й краплі одного океану.

Блага вість чотирнадцята

Немає необхідності вирушати в подорож з наміром відвідати могили померлих. Якщо багаті й заможні люди передадуть кошти, необхідні для таких мандрівок, Дому Справедливості, таке в присутності Бога буде похвальним і прийнятним. Щасливі ті, хто дотримується Його заповідей.

Блага вість п’ятнадцята

Хоча республіканська форма правління вигідна усім народам світу, та все ж велич монаршої влади є одним із Божих знамень. Ми не бажаємо, щоби країни світу були позбавлені її. Якщо далекоглядні діячі об’єднають оті дві форми в одну, великою буде їх нагорода в Божій присутності.

У релігіях минулого такі настанови, як священна війна, знищення книжок, заборона на зближення і товаришування з іншими народами або ж на читання певних книг, виникали й утверджувалися у зв’язку з потребами тих часів; однак у сьому могутньому Одкровенні, у сьому визначальному Сповіщенні різні дари й милості Бога вкрили спасенним покровом усе людство, а з небосхилу Волі Господа Вічносущого непогрішиме веління Його визначило все мовлене вище.

Віддаємо хвалу Богові – хай святиться Він і славиться – за все, що милостиво відкрив Він у сю благословенну, сю славетну й незрівнянну Добу. Справді, якби кожен на землі мав силу-силенну мов і безупинно прославляв Бога, звеличуючи Його Ймення до кінця, що не знає кінця, така віддяка навіть за одну із благодатних милостей, згаданих Нами у сій Скрижалі, не виявилась би достатньою. Се засвідчує кожна людина, наділена мудрістю і проникливістю, розумінням і знанням.

Палко благаємо Бога – хай звеличується слава Його – пособляти тим правителям і самодержцям, що є виразниками влади і світанками слави, у впровадженні Його законів і настанов. Він дійсно є Всесильний, Всевладний, Хто зазвичай одзивається на нужди людей.

62
Таразат
(Візерунки)
В Ім’я Моє, що височіє над усіма іменами

Хвала і слава належать Господу Імен і Творцю небес – Тому, хвилі Чийого океану Одкровення вирують перед очима народів світу. Сяйво Денної Зорі Справи Його проступає з-за будь-якого покрову, а Слово Його згоди недосяжне для заперечення. Ні влада гнобителя, ані деспотизм нечестивця не спроможні перешкодити здійсненню Його Задуму. Наскільки ж уславленим є владарювання Його й піднесеним панування!

Великий Боже! Хоча Його знамення оповили весь світ і яскраві, наче світло, зоріють Його докази та свідчення, та все ж видається, що невігласи не помічають їх, ба, навіть виявляють непокору. Якби ж вони вдовольнилися лише своєю протидією. Але ж ні, вони повсякчас наміряються зрубати священне Дерево Лотос. Від перших проблисків сього Одкровення уособлення себелюбства намагалися загасити Світло божественного прояву, вдаючись до тиранії та утисків. Але Бог, зупинивши їх, явив Світло се Своєю верховною владою й оберігав його силою могутності Своєї доти, поки земля і небо не засяяли його блиском і яскравістю. Хвала Йому за будь-яких обставин.

Славен будь Ти, о Господи світу й Бажання всіх народів, о Ти, хто представ під Найвеличнішим Іменем, завдяки чому перли мудрості та мовлення вийшли із мушель великого моря Твоїх знань, а небеса божественного одкровення прикрасились світлом від появи Сонця Твого лику.

Благаю Тебе тим Словом, яким справдився Твій доказ серед Твоїх створінь і збулося Твоє запевнення Твоїм, слугам зміцнити народ Твій в тому, завдяки чому лик Справи заіскриться у Твоєму царстві, хоругви сили Твоєї піднесуться поміж Твоїх слуг, а знамена проводу Твого замайорять в усіх Твоїх володіннях.

О Господи мій! Ти бачиш, як вхопилися вони за нитку Твоєї благодаті й міцно тримаються за поли шат Твого благодіяння. Признач для них те, що наблизить їх до Тебе, й відгороди їх від усього іншого, крім Тебе. Молю Тебе, о Ти, Царю існування й Заступнику зримого й незримого, уподібнити кожного, хто б не піднявся служити Справі Твоїй, до моря, що здіймається хвилями за Твоїм бажанням, до світила, що палахкотить вогнем Твого Священного Дерева, сяючи із-за обрію небес Твоєї Волі. Воістину, Ти є Могутнім, ослабити Тебе неспроможні ні міць усього світу, ані сила народів. Немає Бога, крім Тебе, Єдиного, Незрівнянного, Заступника, Самосущого.

О ти, хто вдосталь напився вина Мого мовлення із келиха Моїх знань! Такі піднесені слова стали чутними нині від шелесту крони божественного Дерева Лотос, що його посадив у Всевишньому Раю Властитель Імен десницею небесної сили:

Тараз перший

і перший проблиск світанку із-за обрію Матері-Книги полягає в тому, що людина мусить пізнати свою сутність і визначити, що веде до шляхетності або убозтва, слави чи приниження, багатства чи бідності. Вступаючи в період повного розкриття своїх здібностей і досягаючи зрілості, людина має потребу в матеріальних засобах, і ті засоби, які вона здобуває ремеслом або професією, на думку мудреців, а особливо в очах тих слуг, котрі присвятили себе вихованню світу й напучуванню його народів, гідні вшанування і похвали. Вони виночерпії життєдайної води знань і провідники до довершеного шляху. Вони скеровують народи світу на пряму стезю і навчають їх тому, що сприяє піднесенню й звеличенню людини. Пряма стезя – та, що веде людину до світанку проникливості та розсвіту істинного розуміння і спрямовує її до набуття слави, честі й величі.

Плекаємо надію, що ніжною ласкою Всемудрого, Всевідаючого затьмарюючий пил розсіється і зросте сприйнятливість, щоби люди змогли виявити мету, задля якої їх покликано до буття. Сеї Доби варте уваги все, що помагає позбутися сліпоти й покращити бачення. Таке бачення діє як засіб, що приводить до справжніх знань. Дійсно, згідно із твердженнями мудреців, гострота розуміння обумовлюється гостротою бачення. Люди Бага повинні за будь-яких обставин дотримуватися того, що є добропорядним та пристойним, і закликати людей поводитися відповідним чином.

Тараз другий

полягає в спілкуванні з послідовниками всіх релігій у дусі дружелюбності й товариськості, оприлюдненні того, що Промовець сповістив із Сінаю, і дотриманні справедливості в усіх справах.

Наділеним щирістю й правдивістю належить спілкуватися з усіма народами і племенами земними з радістю і привітністю, бо злагода між людьми сприяла і сприятиме надалі єднанню й порозумінню, які, у свою чергу, є запорукою підтримання порядку у світі й відродження держав. Блаженні ті, що міцно тримаються ниті доброзичливості та люблячого співчуття, позбавлені злоби й ненависті.

Цей Зганьблений закликає народи світу виявляти терпимість і праведність, що є двома світочами серед темряви світу й двома вихователями, котрі наставляють людство. Щасливі ті, хто здобув сі якості, і горе недбалим.

Тараз третій

стосується гарної вдачі. Гарна вдача – то, воістину, найкраще убрання людям від Бога. Нею Він прикрашає храми Своїх любих. Життям Моїм присягаюсь! Світло доброї вдачі сильніше за сонячне світло і блиск. Хто здобуває її, вважається коштовністю серед людей. Слава й піднесення світу неодмінно залежить від неї. Доброчесна вдача є засобом, що скеровує людей на Пряму Стезю й приводить до Великого Сповіщення. Благо тому, хто прикрашений рисами праведника та вдачею Вишнього Сонму.

Вам належить за всіх обставин спрямовувати погляд свій на справедливість і чесність. У Потаємних Словах Наше Найвеличніше Перо явило таке піднесене висловлювання:

„О сину Духу! Найулюбленішою понад усе для погляду Мого є Справедливість; не відвертайся од неї, якщо прагнеш Мене, і не зневажай її, щоб міг Я покластися на тебе. З її допомогою бачитимеш власними очима, а не очима інших, і пізнаватимеш власним розумінням, а не розумінням ближнього. Зваж серцем своїм, як годиться тобі бути. Воістину, справедливість – Мій дар тобі і знак Моєї ніжної прихильності. Тож помісти її перед своїми очима”.

Ті, хто є справедливими й неупередженими в судженнях своїх, посідають високе положення та носять благородні звання. Яскраве світло благочестя й праведності випромінюється такими душами. Щиро сподіваємося, що народи й країни світу не будуть позбавлені сяяння сих двох світил.

Тараз четвертий

торкається надійності. Воістину, вона є брамою безпеки для всіх, хто живе на землі, й прикметою слави з боку Всемилостивого. Хто причащається нею, насправді причастився скарбницями багатства й процвітання. Надійність – то найвеличніші врата, що ведуть до спокою й безпеки людей. Дійсно, успіх кожної справи залежав і залежить від неї. Всі володіння сили, пишноти й багатства осяваються її світлом.

Нещодавно Перо Всевишнього явило такі піднесені слова:

„А зараз ми нагадаємо тобі про Надійність та положення її за судженням Бога, Господа твого, Володаря Могутнього Престолу. Одного дня ми вирушили до Нашого Зеленого Острова. Прибувши, Ми споглядали його нуртуючі потоки, його розкішні дерева, залиті сонячним світлом. Повернувши обличчя Своє праворуч, Ми побачили дещо, що перо описати безсиле, як не в змозі воно передати й те, що відкрилося зору Господа Людства в тій найсвятішій, найвеличнішій, тій благословенній та найпіднесенішій Місцині. Потім, повернувшись ліворуч, Ми побачили одну з Красунь Найвеличнішого Раю, що постала в стовпі світла й голосно промовляла: „О жителі землі й неба! Подивіться на Мою вроду, Моє сяйво, Моє одкровення і Мій блиск. Богом клянуся, Істинним! Я є Надійність, її одкровення та її краса. Я винагороджу кожного, хто б не пригорнувся до Мене, не розпізнав би Моє звання й положення та міцно ухопився б за полу Моїх одеж. Я найвеличніший візерунок народу Бага й шати слави для всіх у царстві творіння. Я верховне знаряддя для досягнення благополуччя світу та обрій упевненості для всього сущого”. Так Ми надіслали тобі те, що наблизить людство до Господа творіння”.

О народе Бага! Надійність – насправді найліпше убрання для ваших храмів і найславетніший вінець для ваших голів. Міцно ухопіться за неї за велінням Того, Хто є Розпорядником, Всеобізнаним.

Тараз п’ятий

стосується захисту й збереження положення слуг Божих. Нікому не потрібно нехтувати правдою в жодній справі – навпаки, потрібно розкривати правильне та істинне. Люди Бага не повинні відмовляти жодній душі в належній їй винагороді; їм слід з повагою ставитись до ремісників і, на відміну від людей старих часів, не оскверняти грубощами мови своєї.

У сю Добу сонце майстерності сяє над обрієм Заходу, і з моря в тім краю струменить потік ремесел. Слід висловлюватись справедливо й високо цінувати таку щедроту. Життям Бога присягаюсь! Слово „Неупередженість” сяє яскраво й сліпуче, мов сонце. Молимо Бога милостиво пролити на кожного світло її. Він дійсно могутніший за все, Той, Хто зазвичай відгукується на мольби всіх людей.

У дні сі правдивість та щирість тяжко бідують у кігтях обману, і справедливість потерпає від батога несправедливості. Імла ганебності так оповила весь світ, що в усіх усюдах не видно нічого, окрім полчищ вояків, і з усіх земель не чутно нічого, крім брязкоту мечів. Благаємо Бога, Істинного, зміцнити можновладців Його в тому, що відродить світ і принесе спокій народам.

Тараз шостий

Знання – один із чудових дарів Божих. Кожному належить оволодівати ними. Ті мистецтва й знаряддя, що явлені нині, здобуті завдяки Його знанню й мудрості, відкритим у Посланнях і Скрижалях Його Найпіднесенішим Пером – Пером, зі скарбниці якого на світ з’являються перли мудрості й мовлення, мистецтв і ремесел.

У День сей перед очима людей розкрилися таємниці землі. Шпальти газет, що швидко видаються, є справжнім дзеркалом світу. Вони відображають діяння й прагнення різних народів і племен. Вони як віддзеркалюють їх і роблять їх відомими. Вони – свічадо, наділене слухом, зором і мовою. Се дивовижне й могутнє явище. Однак, тим, хто пише для них, належить очиститися від намовлянь ганебних пристрастей і бажань та вбратися в шати справедливості й неупередженості. Їм слід якомога краще з’ясовувати обставини і встановлювати факти, а відтак описувати їх.

Що стосується цього Зганьбленого, то більша частина розказаного в газетах позбавлена правди. Чесні слова й правдивість, завдяки своєму високому званню й положенню, вважаються сонцем, сяючим над видноколом знань. Хвилі, що здіймаються від сього Океану, відкриті зору народів світу, а звірення Пера мудрості й мовлення явні повсюди.

Преса повідомляє, що Слуга сей утік із землі Та (Тегеран) в Ірак. Благодатний Боже! Ні на єдину мить сей Зганьблений не приховував Себе. Навпаки, Він повсякчас лишався непохитним і відкритим очам усіх людей. Ми ніколи не уникали Своєї долі і не прагнутимемо втекти повік. Насправді ж, це недоумкуваті уникають Нашої присутності. Ми покинули Свою рідну країну, і супроводжувані двома кінними конвоями, з боку двох шанованих урядів Персії та Росії, прибули до Іраку в усій повноті слави та влади. Хвала Богу! Справа, Виразником якої є сей Зганьблений, підноситься до небес, сяючи яскраво, наче сонце. Приховування не має доступу до сього положення, як немає підстав для страху чи мовчання.

Таїнства Воскресіння й події Останньої Години відкрито явлені, проте, люди поринули в безтурботність і самі винні в тому, що виявилися повитими пеленою. „І коли моря завирують... І коли Письмена розгорнуться.” (Коран 81:6, 10) Праведністю Бога присягаюсь! Світанок справді зайнявся, і світло засяяло, і ніч відступила. Щасливі ті, що осягають те розумом. Щасливі ті, що домоглися сього.

Славен будь Бог! Перо в розгубленні, що писати, і Язик у збентеженні, що ж говорити. Всупереч небаченим злигодням і рокам, проведеним в ув’язненні, неволі та жахливих випробуваннях, Ми бачимо, що нині постали завіси, цупкіші від вже розірваних Нами на шматки, і вони застилають зір і затьмарюють світло розуміння. Більш того, Ми помічаємо, що нові наклепи, поширювані зараз, непомірно злостивіші від розповсюджуваних раніш.

О люди Байану! Бійтеся ж Господа милосердного. Подумайте про людей минулого. Якими були їхні діяння і які плоди вони пожали? Все ними говорене було не більше ніж обманом, а все ними зроблене виявилось нічого не вартим, окрім слів та вчинків тих, кого Бог милостиво захистив Своєю владою.

Присягаюсь життям Того, Хто є Мрією всього світу! Коли б людина прислухалася до серця свого, то вона, вільна від всіх уподобань світу сього, поспішила б до Найвеличнішого Світла й звільнилася б та очистилася б від пилу марних мрій і кіптяви пустих фантазій. Що могло в минулому спонукати людей помилятися і хто збивав їх з пуття? Вони все ще відкидають істину, знаджуючись власними себелюбними пристрастями. Зганьблений сей голосно гукає заради Бога. Хто воліє, хай повернеться до того, а кому те не до вподоби, нехай відвернеться. Воістину, Бог цілком здатен обійтися без усього, чи то з минулого, а чи з майбутнього.

О люди Байану! Чоловік, подібний до Хаді Даулат-Абаді, з тюрбаном і посохом, став джерелом протистоянь та перешкод і настільки переобтяжив людей забобонами, що ще й зараз вони очікують появи вигаданої особи з неіснуючої місцевості. Прийміть застереження, о люди, наділені кмітливістю.

О Хаді! Прислухайся до Гласу сього надійного Порадника: спрямуй стопи свої зліва направо, тобто від пустих фантазій повернися назустріч певності. Не вводь людей у гріх. Божественне Світило сяє, Справа Його очевидна, а знамення всеохоплювальні. Повернися лицем своїм до Бога, Рятівника в Небезпеці, Самосущого. Заради Бога відмовся від своєї правлячої ролі й облиш людей на самих себе. Ти не втямив суттєвої істини, ти не обізнаний з нею.

О Хаді! Будь одноликим на стезі Божій. Перебуваючи серед невірних, ти сам невірний, а серед набожних – і ти набожний. Поміркуй про ті душі, що в тім краю пожертвували життям своїм і надбанням, і, може статися, тобі вдасться сприйняти застереження й стряхнути дрімоту. Подумай, кому належить віддати перевагу – тому, хто береже тіло своє, життя та власність, чи тому, хто на стезі Божій відмовляється від усього? Розсуди чесно й не прилучайся до несправедливих. Твердо держись справедливості й непорушно наслідуй неупередженість, щоб ненароком, із корисливих спонукань, не скористався ти релігією як тенетами чи знехтував істиною заради багатства. Воістину, проступки твої, як і несправедливі діяння тобі подібних, стали настільки болісними, що Перо Слави змушене вдатися до сих застережень. Побійся Бога. Той, Хто провіщав се Одкровення, проголосив: „Він за будь-яких обставин проголошуватиме: „Воістину, воістину, Я є Бог, немає Бога, крім Мене, Помічника в Небезпеці, Самосущого”.

О люди Байану! Вам не дозволено спілкуватися із любими Бога. Чому й заради чого накладена подібна заборона? Будьте чесними – заклинаю вас Богом – і не пристаньте до недбалих. Тим, хто обдарований прозорливістю, а також Найвеличнішій Красі, мета такого прокляття відома й очевидна; вона полягає в тому, щоби ніхто не дізнався про його (Хаді) секрети й діяння.

О Хаді! Ти не побував у Нашому товаристві, а тому не обізнаний зі Справою. Не дій на догоду власному пустому маренню. Відсторонись від нього й сумлінно досліди Писання власними очима, обмірковуючи все, про що йтиметься. Зглянься на себе й на слуг Божих і не розпалюй непокори подібно до людей минулого. Шлях визначений і докази очевидні. Перетвори кривду на справедливість, а упередженість на безсторонність. Плекаємо надію, що подуви божественного натхнення зміцнять тебе і що своїм внутрішнім чуттям ти зможеш відчути благословенні слова: „Промов: То ж є Бог, а відтак облиш їх забавлятися своїм сутяжництвом” (Коран 6:91). Ти був там (Кіпр) і бачив його (Мірзу Яг’я). А тепер розсуди справедливо. Не викривляй істину ні перед собою, ні перед людьми. Ти неосвічений і, до того ж, необізнаний. Прислухайся до Голосу цього Зганьбленого й поспіши до океану божественних знань, і, можливо, тоді ти прикрасишся візерунком розуміння й зречешся усього, крім Бога. Почуй Голос сього доброзичливого Порадника, що скинув покрови й відкрився зору царів та їх підлеглих, голосно звертаючись до них, скликаючи людей світу, всіх і кожного, до Того, Хто є Повелителем Вічності. Се те Слово, над обрієм Якого сліпуче сяє денна зоря невичерпної благодаті.

О Хаді! Зганьблений сей, вільний від усілякої прихильності до світу сього, докладає всіх зусиль, аби загасити полум’я ворожнечі й ненависті, що несамовито палає в серцях народів землі. Кожній справедливій і неупередженій людині слід подякувати Богові – хай звеличується слава Його – й піднятися на допомогу сій визначальній Справі, щоб вогонь перетворився на світло, а ненависть поступилася місцем братерству й любові. Праведністю Бога присягаюсь! У цьому полягає єдина мета сього Зганьбленого. Проголошуючи сю виняткову Справу й відкриваючи її Істину, Ми дійсно зазнали незліченних страждань, тягот та бід. Ти сам засвідчив би згадане Нами, якби міг говорити чесно. Воістину, Бог рече правду й вказує Шлях. Він Сильний, Могутній, Благодатний.

Хай Слава Наша спочиває на людях Бага, кого ні деспотизм гнобителя, ні влада нападника не здатні відвернути від Бога, Властителя світів.

63
Калімат-Фірдаусійї
(Райські Слова)

Він Той, хто говорить силою Істини у Царстві Мовлення.

О ви, уособлення справедливості й неупередженості та прояви чесності й небесних щедрот! В сльозах і зажурі волає цей Зганьблений, промовляючи: О Боже, мій Боже! Прикрась чоло Твоїх любих вінцем зречення й облачи їх храми в одежі праведності.

Людям Бага належить сприяти торжеству Господа з допомогою сили свого мовлення й научати людей своїми добрими ділами й праведною вдачею, бо ж вчинки справляють більше враження, аніж слова.

О Гейдар-Алі! Твоєю хай буде хвала Божа та Його слава. Промов: порядність, чеснота, мудрість і свята вдача сприяють піднесенню людини, в той час як нечесність, шахрайство, неуцтво та лицемірство ведуть до її приниження. Життям Моїм присягаюсь! Достоїнство людини полягає не в прикрасах чи багатстві, а радше, у доброчесному поводженні й істинному розумінні. Більшість людей Персії погрузли в ілюзіях і пустих фантазіях. Наскільки ж велика різниця між становищем цих людей і положенням тих доблесних душ, що проминули море імен і поставили шатра свої на берегах океану зречення. Насправді ніхто, крім небагатьох із нинішнього покоління, ще не гідний почути щебету голубок всевишнього Раю. „Мало хто з Моїх слуг по-справжньому вдячний” (Коран 34:12). Люди здебільшого втішаються забобонами. Одна краплина з моря обману дорожча для них за океан безсумнівності. Міцно вхопившись за імена, вони позбавляють себе справжньої внутрішньої суті, і вчепившись за пустопорожні вигадки, перебувають осторонь Світання небесних передвість. Дасть Бог, ви за будь-яких умов зможете отримати милостиву підтримку, щоб розбити на скалки ідолів марновірства й відкинути завіси з людської уяви. Кермо влади в руках Бога, Першоджерела одкровення та натхнення, Повелителя Дня Воскресіння.

Ми чули, що чоловік, про якого йдеться, посилався на декого з вчителів Віри. Він дійсно говорив правду. Деякі легковажні душі блукають по землі і, прикриваючись іменем Бога, завдають великої шкоди Справі Його, називаючи це просуванням і поширенням Слова Божого, і таке відбувається всупереч тому, що якості вчителів Віри, подібно зіркам, променяться на небозводі божественних Скрижалей. Кожна неупереджена людина засвідчує і кожен, наділений прозорливістю, добре знає, що Єдиний Бог істинний – хай звеличується слава Його – безупинно пояснював і висвітлював те, що підносить положення й підвищує достоїнство чад людських.

Серед скупчень народу люди Бага сяють яскраво, мов свічки, міцно тримаючись задуманого Богом. Положення се височіє над усіма положеннями. Благо тому, хто відкинув все, чим володіє люд земний, жадаючи того, що належить Богу, Повновладному Властителю вічності.

Промов: О Боже, мій Боже! Ти бачиш, як обертаюсь я навколо Волі Твоєї, спрямувавши погляд свій до обрію Твоєї щедрості і з нетерпінням очікую появу променистих проблисків сонця милостей Твоїх. Благаю, о Коханий кожного чуйного серця і Мріє наближених до Тебе, помогти любим Твоїм звільнитися від своїх власних уподобань і неухильно дотримуюватись всього, що до вподоби Тобі. Одягни їх, о Господи, в убрання праведності й осяй їх блиском світла зречення. А потім склич їм на допомогу воїнства мудрості й мовлення, аби могли вони возвеличувати Слово Твоє поміж творіннями Твоїми й проголошувати Твою Справу серед Твоїх слуг. Воістину, Ти в силах чинити, що волієш, і в десниці Твоїй стерно правління всіма ділами. Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Вічнопрощаючого.

О ти, хто повернув свій погляд до лику Мого! Сими днями сталося таке, що завдало мені невимовної скорботи. Деякі з нечестивців, заявляючи про свою відданість Справі Божій, вдалися до таких діянь, від яких здригнулися тіла щирості, чесності, справедливості й неупередженості. Одна відома особа, до якої поставилися із надзвичайною добротою та ласкою, скоїла те, від чого на очі Божі навернулися сльози. Раніше Ми вже висловлювали застереження й попередження, потім багато років тримали справу сю в секреті, сподіваючись, що він опам’ятається й розкається. Проте, все виявилось марним. Кінець-кінцем, він доклав зусиль, щоб спаплюжити Справу Божу в очах всього люду. Він пошматував покров справедливості, не виявляючи співчуття ні до себе самого, ані до Справи Божої. Та нині діяння деякого завдали набагато глибшого жалю, ніж вчинки згаданої особи. Благай Бога, Істинного, аби він милостиво сподобив недбалих схаменутись і розкаятись. Воістину, Він Прощаючий, Щедрий, Найшляхетніший.

У дні сі обов’язок кожного – твердо триматися єдності й злагоди і невтомно трудитися на благо Справи Божої, щоб заблудлі душі змогли досягти того, що призведе до незмінного процвітання.

Стисло кажучи, розкол між різними сектами дав дорогу слабкості. Кожна секта обрала власний шлях і гне свою лінію. Всупереч явній сліпоті й необізнаності, вони пишаються своєю прозорливістю та ерудицією. Серед них трапляються містики, котрі зберігають відданість Віровченню ісламу, а деякі з них захоплюються тим, що призводить до неробства й відлюдності. Богом присягаюсь! Се принижує положення людини й сповнює її чванством. Людина мусить приносити плоди. А хто не родить плодів, за словами Духа (Ісуса), подібний до безплідного дерева, котре годиться тільки у вогонь.

Сказане вищезгаданими особами стосовно положень Божественної Єдності великою мірою посприяє неробству й марним фантазіям. Смертні сі вочевидь зневажили різницю в становищі й почали уявляти себе Богом, а Бог між тим незмірно піднесений над усім сущим. Кожна жива істота, проте, являє Його ознаки, котрі є лише Його породженням, а не Його Власним Єством. Всі ті ознаки відображуються і помітні в книзі буття, а згортки із зображенням форми й будови всесвіту дійсно є найвеличнішою книгою. З неї кожна прониклива людина усвідомить, що c?ме виведе її на Пряму Стезю й сподобить почути Велике Сповіщення. Уяви собі проміння сонця, світло якого огорнуло весь світ. Промені походять від сонця, являючи його природу, але самі по собі не є сонцем. Усе, що можна побачити на землі, промовисто свідчить про Божу силу, Його знання й виявлення щедрості Його, у той час як Сам Він незрівнянно піднесений над усіма створіннями.

Христос мовив: „Ти дарував дітям те, чого позбавлені вчені й мудреці”. Вчений муж із Сабзивару говорив: ”На жаль, слуху бракує уважності, бо тоді шепотіння Сінайської Купини можна було б почути від кожного дерева”. У Скрижалі до одного мудреця, що запитував про смисл Первинної Дійсності, Ми звернулися до сього відомого філософа з такими словами: „Якщо се й справді твоє висловлювання, чому ж ти не почув Поклику Древа Людського, проголошеного з найвищих вершин світу? Коли ж ти чув Заклик, але страх і бажання зберегти своє життя таки примусило тебе знехтувати ним, тоді ти з тих, хто ніколи не був вартий згадування; якщо ж ти не чув його, тоді ти позбавлений слуху”. Говорячи коротко, се ті люди, слова чиї – гордість світу, а діла – ганьба народів.

Воістину, Ми засурмили у Сурму, що не що інше, як Моє Перо Слави, і ось людство зомліло перед ним, за винятком тих, кого Бог побажав звільнити на знак милості Своєї. Він є Господь щедрості, Старий Днями.

Промов: О сонме богословів! Невже висловлюєте ви осуд сьому Перу, яке одразу, як тільки підвищило воно свій пронизливий голос, приготувалось слухати царство мовлення, і перед чиїм могутнім і славетним закликом кожен інший заклик геть померк? Побійтеся Бога і не тримайтеся своїх пустих і порочних фантазій, а радше підіть за Тим, Хто прибув до вас, наділений незаперечними знаннями і непохитною рішучістю.

Славен будь Бог! Скарб людини – її дар мови, але Зганьблений сей зімкнув Уста Свої, бо безвірники причаїлися в засаді; заступництво, проте, надається Богом, Повелителем усіх світів. Воістину, на Нього покладаємо Ми сподівання Наші і Йому довірили всі справи. Для Нас і для всього сущого Він є Вседостатнім. Він Той, за Чиєю згодою і силою Чийого веління Денна Зоря верховної могутності яскраво запалала над видноколом світу. Благо тому, хто сприймає і визнає Істину, і лихо свавільним і безвірним.

З людьми мудрими Зганьблений поводився з незмінною прихильністю. Під мудрими маються на увазі ті, чиї знання не обмежуються лише словами і чиє життя було корисним і принесло невмирущі плоди. Обов’язок кожного – шанувати сі благословенні душі. Щасливі ті, що дотримуються Божих настанов; щасливі ті, що пізнали Істину; щасливі ті, що судять неупереджено в усіх справах і міцно тримаються Нитки Моєї непорушної Справедливості.

Люд Персії відвернувся від Того, Хто є Заступником і Помічником. Вони чіпляються за безглузді домисли слабоумних і заплуталися в них. Вони так твердо пристали до забобонів, що ніщо не здатне відірвати їх, крім могутньої десниці Бога – хай звеличується слава Його. Моли Всемогутнього, щоби перстами божественної сили Він скинув завіси, якими огорнуті різноманітні народи й племена, щоб здобули вони те, що сприяє безпеці, розвитку й поступуванню, і поспішили до незрівнянного Друга.

64
Лаух-і-Сійїд-і-Міхді-і-Дахаджі
(Скрижаль до Сійїда Міхді-і-Дахаджі)

Він Пресвятий, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Всевишній.

О Ім’я Моє! Віддай Богу хвалу, бо Він милостиво обрав тебе бути потоком щедроти для того, що Ми засіяли в чисту й благодатну землю, й сподобив тебе стати весною ніжної милості для дивних величних дерев, посаджених Нами. Такою великою насправді є ся ласка, що з усього сущого ніщо у світі буття не в змозі зрівнятися з нею. Більше того, Ми дозволили тобі відпити добірного вина мовлення із чаші небесних дарів Господа твого милосердного, яка є ніщо інше, як сі Уста святості – Уста, які, щойно розімкнувшись, оживили все творіння, привели в рух все суще й змусили Солов’я защебетати своїми трелями. Се Водограй живої води для всього, що знаходиться в царстві буття.

Як часто Ми овівали тебе чарівними пахощами Всемилосердного від Гілки сеї, що рухається над Скрижаллю Господа твого, Могутнього, Нестримного. Праведністю Єдиного Бога істинного присягаюсь! Коли б усі створіння, видимі й невидимі, полинули до Нього, ти б виявив, що вони спрямовують політ до Верховної Мети, Місця, де божественне Дерево Лотос виголошує: „Воістину, немає Бога, крім Мене, Всемогутнього, Всещедрого”.

Великим є твоє благословення, адже подорожував ти землями Бога і став уособленням радості й переконаності для людей Бага, котрі зреклися всього, крім Нього, й спрямували серця свої до сього Двору, що осяяв блиском своїм усі царства й оросив їх вируючими водами сього Океану, які окропили й тебе самого, – Океану, що огорнув усе суще.

Ти дійсно збагнув, як важливо надавати допомогу Богові, й піднявся, щоб досягти сього силою мудрості й мовлення. Промов: Помагати Мені означає навчати Справі Моїй. То є суть, якою пронизані всі Скрижалі. Се незмінна заповідь Божа, вічна в минулому, вічна у майбутньому. Зрозумійте ж це, О ви, наділені проникливістю. Тим, хто переступив межі мудрості, не вдається дійти смислу підтримки Богові, як те сформульовано в Книзі. Промов: Побійтеся Бога й не сійте сім’я розбрату поміж людьми. Виконуйте те, що повелів вам Господь ваш, Всемогутній, Всевідаючий. Він, знаючи суть перемоги, передав її тобі словами, котрі ніколи не вдасться спотворити пустопорожнім фантазіям тих, хто нестямно блукає пустелею сумнівів.

О Ім’я Моє! Дозволь усьому сущому знову відпити сповна з сього келиха, що примусив здійматися моря. А відтак, розпали в серцях полум’яний вогонь, який запалав від сього багряного Дерева, щоби піднялися вони прославляти й звеличувати Ім’я Його серед послідовників усіх Віровчень.

До Нашого Престолу дійшли численні листи від тебе. Як вияв милості з Нашого боку Ми уважно прочитали їх і для кожного імені, на які ти в них послався, Ми відкрили те, що схвилює уми людські й змусить душі злетіти у височінь. Більш того, Ми неодноразово дозволяли тобі почути щебетання пташок райських і прислухатись до співу солов’їв, що в гущавині гілок виводять свої трелі. Так Перо Боже було приведено в рух на згадку про тебе, щоб міг ти научати людей силою сього висловлювання, якому за божественним велінням судилося стати виявленням знамення Його слави.

Благословенним є місце, де прозвучав гімн хвали Йому, і благословен слух, що почув надіслане з небес ніжної прихильності Господа твого, Всемилосердного.

Наставляй слуг Божих у тому, у чому Ми наставляли тебе, щоб могли вони утриматися від усього, що забороняє їм Книга-Матір. Хто вдається до вчинків, що сіють безлад поміж людьми, насправді далеко відхилився від допомоги Богу та Справі Його й у Скрижалі, призначеній Богом стати світанням всіх Скрижалей, залічений до заколотників.

Промов: Якби була на те наша воля, Ми посприяли б перемозі Справи сеї силою єдиного слова із Нашої присутності. Він поправді Всесильний, Всепідкоряючий. Був би то Божий намір, із лісів небесної могутності з’явився б дужий неприборканий лев із риканням, подібним до перекотів грому, що відлунюється серед гір. Оскільки ж Наше любляче провидіння перевершує все, Ми визначили, що цілковите торжество повинно досягатися з допомогою дару мови й переконування, завдяки чому Наші слуги по всій землі могли б прилучитися до божественного блага. Се лише знак Божої щедрості, якої вони удостоєні. Воістину, твій Господь Вседостатній, Найпіднесеніший.

Промов: Побійтеся Бога й уникайте вчинків, які б завдали жалю любим Моїм на землі. Так велить вам Перо се, зрушене Пером Слави на терені мудрості й істинного розуміння.

Передавай вітання Мої тим, чиї лиця віддзеркалюють сяйво Бага, а тоді перекажи їм слова сі, якими втішаються очі праведних. Слава Божа спочиває на тобі й на тих, хто міцно ухопився Проводу Божого, Відкривача віршів...

Утримуй жителів тих країв від зухвалих вчинків, від сварок, ворожнечі та від усього, що є джерелом прикростей. Гідним похвали в дні сі є праця на благо Справи. Якби ті люди, що домагаються певних цілей, присвятили себе навчанню Справі, усі жителі тих країв невдовзі одягнулися б в шати віри.

Якби хтось скуштував солодкості наведеного нижче уривка зі Скрижалі, відкритої на честь Набіля з Каїну, він одразу б усвідомив важливість такої допомоги: „Мова людини – то сутність, що намагається справити враження і потребує стриманості. Щодо її впливу, то він обумовлюється витонченістю, яка, в свою чергу, визначається безсторонністю і чистотою серця. Стриманість же має поєднуватись з тактовністю і мудрістю, як і заповідається у Святих Письменах і Скрижалях”.

О Ім’я Моє! Мова мусить мати проникаючу силу. Бо будучи позбавленою сеї якості, вона не матиме впливу. А її вплив залежить від духу, що є чистим, і серця, що є незаплямованим. Вона так само потребує стриманості, без якої слухач не зможе осягнути сказане, а скоріш чинитиме опір від самого початку. Стриманість же здобувається вплітанням у мову знаків божественної мудрості, якими сповнені священні Книги і Скрижалі. Якщо мова людини у суті своїй буде наділена сими визначальними рисами, вона виявиться надзвичайно дієвою й стане головним чинником у переродженні душ людських. Се положення верховного тріумфу й небесного панування. Хто його досягає, здобуває силу навчати Справі Божій й завойовувати серця й уми людей.

О Ім’я Моє! Денна Зоря мовлення, яскраво сяючи зі світання божественного Одкровення, пролила таке світло на Письмена і Скрижалі, що царство мовлення й верховні володіння розуміння тремтять від радості й захвату і випромінюють блиск Його світла, та все ж більшість людей перебувають у невіданні.

Тема допомоги й підтримки вже не раз проливалася і проливатиметься надалі з Пера Провидіння заради застереження друзів Бога не вдаватися до діянь, що можуть призвести до ворожнечі й сум’яття. На всіх і кожного з них покладається обов’язок невтомно відшукувати способи сприяння Божій Справі так, як Ми вже роз’яснили. Се лише знак Його виняткової милості, дарованої любим Його, щоб кожен з них міг досягти положення, описаного словами: „Хто оживляє душу, той воістину оживив усе людство”.

Скороминуще владування перебувало й перебуватиме надалі в тіні Сього положення. Його термін наперед визначений в Книзі Бога. Він і справді обізнаний з тим, що й проявиться силою могуття Його. Воістину, Він Могутній, Всепідкоряючий, Всесильний, Всевідаючий, Всемудрий.

Освячені душі мають зважити й осмислити в серцях своїх методи научання. З текстів дивних небесних Письмен потрібно їм заучувати висловлювання й цитати на різні теми, щоби в мові своїй могли вони повторювати, коли це доречно, божественні вірші, адже святі вірші сі є найсильнішим еліксиром, найвеличнішим і наймогутнішим талісманом. Дія їх проявляється настільки переконливо, що в слухача не виникне підстав для вагань. Життям Моїм клянуся! Се Одкровення наділене такою силою, що воно діятиме мов приваба для усіх народів і племен землі. Якщо на мить зосередитись і порозмислити, то доведеться визнати, що ні для кого не знайдеться і не може бути місця, куди б вдалося сховатися.

Кітаб-і-Аґдас відкрита у такий спосіб, що вона притягує й вміщує в себе всі божественно призначені Завіти. Блаженні ті, що вдумливо читають її. Блаженні ті, що осягають її. Блаженні ті, які роздумують над нею. Блаженні ті, що обмірковують її зміст. За своїм розмахом вона є настільки безмежною, що охопила всіх людей раніше, ніж вони встигли усвідомити її. Незабаром її верховна влада, її проникний вплив і велич її могуття будуть явлені на землі. Воістину, твій Бог є Всевідаючим, Всеобізнаним.

О Ім’я Моє! Прислухайся до Голосу Мого, що лунає від Мого Престолу. Він бажає повсякчас згадувати твоє ім’я, бо ти довів свою непохитність у звеличуванні чеснот Його серед людей. Твій Господь справді цінує відданість, коли вона проявляється в царстві творіння, і надав їй першорядного значення серед більшості похвальних якостей. Воістину, Він є Могутнім і Владним.

А ще знай, що Ми почули хвалу, мовлену тобою під час спілкування з Богом, Господом твоїм, Піднесеним, Благодатним. Великим, воістину, є блаженство, що очікує тебе, бо ти обмежив свої власні заняття на користь сеї непохитної, сеї могутньої й осяйної Справи. Благаємо Бога перетворити твій заклик на магніт, що притягуватиме втілення імен у світі існування, щоби всі істоти з доброї волі поспішили прислухатися до нього. Немає Бога, крім Нього, Піднесеного, Неперевершеного, Віковічно Благословенного, Величного, Найяснішого, Преславного, Прещедрого, Всевідаючого, Всеобізнаного.

65
Асл-і-Куллул-Хайр
(Слова Мудрості)
В Ім’я Бога, Піднесеного, Всевишнього.

Джерелом усього блага є віра в Бога, покірність владі Його та вдоволеність Його святою волею й бажанням.

Суть мудрості – страх Божий, трепет перед Його покутою та карою й усвідомлення Його справедливості й веління.

Суть релігії – засвідчувати явлене Господом і дотримуватись визначеного Ним у могутній Книзі Його.

Джерело всілякої слави – в прийнятті всього, дарованого Господом, і задоволення тим, що призначив Бог.

Суть любові для людини – прихилити серце своє до Коханого, зректися всього, опріч Нього, і не мріяти ні про що, крім бажаного для Господа її.

Справжнє пам’ятання – поминати Господа, Всехвального, і забути про все, крім Нього.

Істинна опора для слуги – займатися своїм фахом і слідувати своєму покликанню на світі сьому, міцно триматися Господа, не прагнути нічого, тільки Його благовоління, адже в Його Десницях – доля всіх слуг Його.

Суть зречення для людини – повернути обличчя своє до двору Господа, увійти в Його Присутність, споглядати Лик Його і бути свідком перед Ним.

Суть розуміння – свідчити про свою бідність, підкоритися Волі Господа, Повновладного, Милостивого, Всесильного.

Джерело відваги й сили – просування Слова Божого та непохитність у Його Любові.

Суть милосердя для слуги – переповідати благословення Господа його й дякувати Йому повсякчас і за будь-яких обставин.

Суть віри – малочисленність слів та безліч вчинків; той, чиї слова переважають над вчинками, нехай знає: воістину, смерть для нього краща за життя.

Суть справжньої захищеності – зберігати мовчання, бачити минущість речей та зректися світу.

Початок великодушності – коли людина витрачає свої статки на себе саму, свою сім’ю та на бідняків серед побратимів у Вірі.

Суть багатства – любов до Мене; хто любить Мене – володар усього сущого, хто ж не любить Мене, той дійсно належить до бідних і нужденних. Се те, що відкрив Перст Слави та Величі.

Джерело всякого лиха для людини – відвернутися від Господа свого й прихилити серце своє до всього, що є нечестивим.

Найпекучіший вогонь – сумніватися в знаменнях Божих, марно оспорювати явлене Ним, зректися Його й триматися спогорда перед Ним.

Джерело всього навчання – знання Бога, хай звеличується Слава Його, а сього не здобути інакше, як через пізнання Божественного Явлення Його.

Суть приниження – вийти з-під захисту Милосердного й шукати притулку в Нечестивого.

Джерело гріха – не вірити в Єдиного Бога істинного, довіряти чому завгодно, крім Нього, й уникати Повеління Його.

Істинна втрата – у того, хто змарнував дні свої в цілковитому невіданні про самого себе.

Суттю всього, Нами тобі явленого, є Справедливість, звільнення людини від марних прагнень та наслідувань, розпізнавання поглядом єдності славного творіння рук Його та споглядання всього сущого допитливим поглядом.

Так научили Ми тебе, явили тобі Слова Мудрості, аби став ти вдячним Господу, Богу твоєму, і тим прославився серед усіх народів.

ДЖЕРЕЛА
1. Крупини з Писань Багаулли, II.
2. Крупини з Писань Багаулли, III.
3. Крупини з Писань Багаулли, IV.
4. Крупини з Писань Багаулли, V.
5. Крупини з Писань Багаулли, X.
6. Крупини з Писань Багаулли, XIII.
7. Крупини з Писань Багаулли, XXIII.
8. Крупини з Писань Багаулли, XXIV.
9. Крупини з Писань Багаулли, XXVII.1–XXVII.2.
10. Крупини з Писань Багаулли, XXXI.
11. Крупини з Писань Багаулли, XXXII.
12. Крупини з Писань Багаулли, XXXIV.6.
13. Крупини з Писань Багаулли, XXXVI.
14. Крупини з Писань Багаулли, XXXVIII.
15. Крупини з Писань Багаулли, XLIII.9–XLIII.11.
16. Крупини з Писань Багаулли, XLVI.1–XLVI.4.
17. Крупини з Писань Багаулли, XLVII.
18. Крупини з Писань Багаулли, LI.
19. Крупини з Писань Багаулли, LIV.
20. Крупини з Писань Багаулли, LIX.1–LIX.2.
21. Крупини з Писань Багаулли, LXI.
22. Крупини з Писань Багаулли, LXVI.4–LXVI.13.
23. Крупини з Писань Багаулли, LXX.
24. Крупини з Писань Багаулли, LXXI.
25. Крупини з Писань Багаулли, LXXII.
26. Крупини з Писань Багаулли, LXXV.
27. Крупини з Писань Багаулли, LXXVIII.
28. Крупини з Писань Багаулли, LXXIX.1.
29. Крупини з Писань Багаулли, LXXX.
30. Крупини з Писань Багаулли, LXXXI.1.
31. Крупини з Писань Багаулли, LXXXII.
32. Крупини з Писань Багаулли, LXXXVI.
33. Крупини з Писань Багаулли, XCII.
34. Крупини з Писань Багаулли, XCV.
35. Крупини з Писань Багаулли, XCVIII.
36. Крупини з Писань Багаулли, C.3–C.5.
37. Крупини з Писань Багаулли, CI.
38. Крупини з Писань Багаулли, CII.1.
39. Багаулла. Потаємні Слова, № 63 з перської.
40. Крупини з Писань Багаулли, CVI.
41. Крупини з Писань Багаулли, CVII.
42. Крупини з Писань Багаулли, CVIII.
43. Крупини з Писань Багаулли, CX.
44. Крупини з Писань Багаулли, CXII.
45. Крупини з Писань Багаулли, CXVI.
46. Крупини з Писань Багаулли, CXVII.
47. Крупини з Писань Багаулли, CXIX.
48. Крупини з Писань Багаулли, CXX.
49. Крупини з Писань Багаулли, CXXV.1-CXXV.4.

50. Крупини з Писань Багаулли, CXXVIII.9–CXXVIII.11.

51. Крупини з Писань Багаулли, CXXX.
52. Крупини з Писань Багаулли, CXXXIV.1.
53. Крупини з Писань Багаулли, CXXXIX.6–CXXXIX.8.
54. Крупини з Писань Багаулли, CXLV.
55. Крупини з Писань Багаулли, CXLVI.
56. Крупини з Писань Багаулли, CL.
57. Крупини з Писань Багаулли, CLVII.
58. Крупини з Писань Багаулли, CLIX.
59. Крупини з Писань Багаулли, CLXVI.
1
2
2

Announcing: BahaiPrayers.net

More Books by Багаулла