Announcing: BahaiPrayers.net


More Books by Ругi

Ругi 1
Free Interfaith Software

Web - Windows - iPhone








Ругi : Ругi 1
Роздуми про життя духу
Інститут Ругі
Зміст
До співробітників

Інститут Ругі вживає поняття „співробітник” стосовно всіх, хто, незалежно від місця проживання, вчиться на його курсах, проводить їх або практично застосовує набуті знання. Ці учасники є справжніми співробітниками, адже вони разом реалізують мету Інституту: використовувати курси для служіння Справі Божій і сприяння добробуту людства. Кожна навчальна група має в своєму складі досвідчену людину, котра виступає в ролі наставника. Інші члени групи є „студентами”, які під час навчання звертаються до наставника по допомогу. Однак, усі учасники чітко розуміють, що залучені до процесу взаємної віддачі, коли навчається кожен. Обов’язок навчатися покладено на кожного учасника, але саме студенти мають активно засвоювати вивчене. Наставник же керує ходом навчального процесу, а також відкриває для себе нові грані розуміння матеріалу. Це не є стосунками між обізнаною людиною та групою неуків.

Як правило, співробітники спочатку обирають для вивчення такі теми: „Розуміння Писань багаї”, „Молитва” та Життя і смерть”. Сподіваємося, наставник уважно проаналізує всі ідеї, подані тут. Тим, хто вивчає ці теми вперше, немає потреби розглядати вступ, оскільки вони звернуться до нього пізніше, коли самі стануть наставниками під час вивчення цієї книги групою початківців.

Передбачається, що навчаючись на курсах Інституту Ругі, учасники працюватимуть на трьох рівнях засвоєння матеріалу. Перший рівень – це початкове розуміння значення слів і речень в уривках із Писань, і саме Слово Боже є осердям цих курсів. Так, наприклад, прочитавши цитату „Покращання світу можливе завдяки безкорисливим і добрим вчинкам, похвальній і порядній поведінці”, студенти одержують таке запитання: „Завдяки чому можливе покращання світу?” Таке питання з першого погляду може видатися надто легким. Однак, два наступні спостереження із практичного досвіду свідчать про доцільність такого простого підходу на цьому початковому рівні розуміння.

Під час вивчення першої частини книги наставник часто ділить групу на пари. У кожній парі одного учасника просять прочитати цитату вголос, а іншого – так поставити питання, щоб відповіддю на нього була прочитана цитата. Для деяких така вправа здається надто легкою, і вони швидко виконують її. Іншим спочатку досить важко сформулювати запитання, їм потрібен час для здобуття необхідних навичок. Звичайно ж, вправи такого типу зустрічаються далеко не в усіх курсах Інституту Ругі, і надалі учасники виконуватимуть їх усе рідше.

Друге спостереження стосується тих учасників, котрі наполягають на власних поглядах і настійно відмовляються повторювати цитату як відповідь на запитання. Певна річ, немає нічого поганого в тому, що людина має власні погляди і висловлює їх, однак, розуміння Писань має починатися із зосередження думок на прочитаному, і тільки потім можна підключити уяву і висловити власні враження. Досить імовірно, що коли з перших кроків вивчення Віри ми прищепимо віруючим звичку зосереджувати увагу на прямому та явному значенні речень зі Святих Писань, це допоможе встановити єдність поглядів у наших громадах. Адже таке єднання досягається лише в тому разі, коли особисті погляди осяваються Божественною Мудрістю.

Слід зазначити, що на першому рівні засвоєння не треба вдаватися до тривалих обговорень значення окремих слів поза контекстом навчального матеріалу. Дійсно, більшість наставників вважає, що використання словника для допомоги в розумінні важких слів насправді заважає навчальному процесові. Виявляється набагато кориснішим навчити їх осягати значення слів через обговорення цілих фраз і абзаців.

На другому рівні розуміння студенти замислюються, як сказане в цитатах може бути застосоване в повсякденному житті. Наприклад, у першій вправі другого розділу частини під назвою „Розуміння Писань багаї”, де учасників просять визначити певні типи поведінки як похвальні, відповідь знайти неважко. Втім, під час її виконання студентам треба зробити деякі практичні висновки з відповідної цитати. На цьому рівні, однак, не всі відповіді на питання є очевидними та легкими. Приміром, щоб вирішити, правильним чи хибним є твердження „На світі так мало добрих людей, що їх вчинки не справляють впливу”, студентам треба обґрунтувати, як воно суперечить висловлюванню з Писань Багаулли, вивченому ними під час занять.

Третій рівень розуміння вимагає від учасників подумати над прихованим смислом висловлювань щодо ситуацій, що не є очевидно чи безпосередньо пов’язаними з темою цитати. Приміром, питання, чи можуть багаї сповідатися іншим людям, належить до заборони сповідання з метою відпущення гріхів – ритуалу, що глибоко вкоренився в католицизмі. Коли група почне обговорення смислу вірша „Щоденно звітуй перед собою, перш ніж до суду призовуть тебе…”, наставнику необхідно розказати про цю заборону.

Багатолітній досвід проведення курсів Інституту Ругі свідчить: розгляд ідей на всіх трьох рівнях розуміння допомагає співробітникам закласти основи життя як свідомого служіння Справі. Проте, для тих, хто не має такого досвіду, буде несподіванкою, що спроби продовжити обговорення кожної ідеї за межами цих рівнів із залученням надмірної кількості споріднених понять, насправді відчутно зменшують ефективність курсів. Почасти це відбувається тому, що кожен курс має утвердити певний ритм роботи, щоб студенти могли чітко відчувати, що вони успішно засвоюють матеріал у відповідності зі своїми здібностями. Це не означає, що уроки треба проходити швидко і поверхово, без ретельного аналізу всіх вправ. Групам, чиє навчання було поверховим і які при виконанні вправ обмежувалися лише заповненням пропусків для відповідей, вдавалося провести не більше кількох занять. Слід пам’ятати: тільки-но якась ідея стала зрозумілою та створені певні уявлення про її практичний сенс, група має перейти до наступного питання уроку. Інше застереження проти затяжних обговорень стосується схильності до словесних суперечок, яка, на жаль, інколи з’являється в наших громадах. Зрозуміло, що вірш із Писань народжує в уяві міріади шляхетних і прекрасних думок. Якщо при доречній нагоді віруючі обмінюються такими думками, це створює атмосферу радості та щастя. Треба, однак, остерігатися, щоб подібна практика не слугувала проявом себелюбства і наполягання на власних поглядах. Досвід Інституту Ругі свідчить: утримуючись від запитань типу „А що це значить для вас?”, ми не придушуємо уяву чи особистість учасника. Навпаки, допомагаємо розвитку громад, які будь-яке питання намагаються вирішити у формі наради, заснованої передусім на Писаннях. Вважаємо, що звичка обдумувати смисл Писань, звівши до мінімуму власні тлумачення, значною мірою позбавила б наші громади суперечок, що виникають під час нарад, і зробила б нашу діяльність ефективнішою.

У процесі підготовки до занять по трьох частинах цієї книги, наставнику рекомендовано проглянути кожен розділ, розподілити вправи за трьома рівнями розуміння і, в разі необхідності, подбати про додаткові вправи, які б заохочували до обговорення кожної концепції.

Мета першої частини книги „Розуміння Писань багаї” – прищепити учасникам звичку читати Писання і міркувати над ними, починаючи передусім із висловлювань, що складаються з одного речення. Щоденне читання Святих Писань, щонайменше вранці та увечері, є однією з надзвичайно важливих настанов нашої Віри. Однак, читання Писань відрізняється від читання тисяч сторінок друкованого тексту, з якими освічена людина має справу в житті. Читаючи Святе Слово, ми п’ємо з океану Божественного Одкровення. Це приносить нам справжнє духовне розуміння і породжує сили, необхідні для розвитку душі. Проте, якщо людина прагне досягти справжнього розуміння, вона повинна глибоко обдумувати значення кожного твердження, а також замислитись про можливості його застосування у власному житті та житті суспільства.

Друга частина цієї книги носить назву „Молитва”. Готуючись до її вивчення, наставник повинен поміркувати над її трьома головними цілями. Спершу слід з’ясувати, що таке молитва, і допомогти учасникам зрозуміти її надзвичайне значення як одного із законів цього Божого Зволення. Для досягнення цього іноді необхідно розвіяти сумніви і ретельно проаналізувати поняття, що можуть ґрунтуватися на хибних уявленнях минулого. Така ціль означає передусім чітке розуміння необхідності дотримуватися закону молитви – потреби не менш важливої, ніж щоденні турботи про хліб насущний.

Попри дотримання закону молитви, кожна людина мусить почувати глибоке бажання молитися. А тому друге призначення цього курсу – пробудити в учасниках жадання „розмови з Богом” і відчуття радості від близькості до Нього. Крім того, кожній людині змалку слід розвивати в собі духовні звички, найважливіша з яких — щоденне моління.

Третє призначення курсу стосується ставлення до молитви. Людство, на жаль, поступово втрачає розуміння того, як належить молитися, підмінюючи сокровенні переживання порожніми і безцільними ритуалами. Ось чому навчальним групам слід детально обговорити ті розділи, де йдеться про такий стан серця і розуму, що дозволяє налаштуватися на молитву, і про створення сприятливої обстановки для моління.

Третя частина книги „Життя і смерть” видається співробітникам особливо важкою, коли вони вивчають її вперше, а також пізніше, коли в ролі наставників допомагають іншим збагнути її зміст. Тема життя і смерті включена в першу книгу програми Інституту тому, що її вивчення вважається істотно важливим для осмислення учасниками тих шляхів служіння, які їм доведеться обрати. Поняття служіння в цьому світі треба сприйняти в найповнішому розумінні життя, що простягається за межі земного існування і триває у вічному поступі наших душ у Божих світах. У процесі навчання вкрай важливо, щоб учасники не просто здобували елементарні навички, а все глибше усвідомлювали значення і важливість того, що роблять. Із поглибленням такого усвідомлення студенти візьмуть на себе роль активних і відповідальних „господарів” свого навчання, а не пасивних одержувачів інформації від своїх учителів.

Кожен розділ цієї частини починається викладом теми або цитатою з Писань багаї і продовжується низкою вправ, призначених допомогти учасникам зрозуміти мову та суть висловлювань. На відміну від перших двох частин, де вправи допомагають учасникам подумати про застосування поданих ідей в особистому житті та у громадах, тут внаслідок абстрактної природи матеріалу всі вправи виконуються на умоглядному рівні. Лише в останньому розділі учасникам пропонують подумати над тим, як вони впровадять вивчене в життя.

Як зазначено вище, учасникам курсів Інституту Ругі слід уникати довгих обговорень і вдовольнятися конкретними відповідями на питання, які можна взяти безпосередньо із цитат. Та все ж у кількох вправах містяться запитання, швидко відповісти на які неможливо. Такі питання подані для того, щоб студенти глибше засвоїли предмет. Якщо вони просто замисляться над ними, мету навчання буде виконано.

Також необхідно зазначити, що у цій частині мова цитат важча, ніж у попередніх двох. Наставникові немає потреби надавати надто багато уваги важким для розуміння словам, однак він мусить упевнитися в тому, що учасники збагнули основну ідею кожної цитати. Зробити це допомагають вправи.

Аби вивчення матеріалу цієї частини було успішним, під час одного заняття не варто розглядати надто багато важливих понять. Передусім, необхідно дотримуватися наступної послідовності викладу ідей.

1. Як починається життя і що є смерть.
* Душа – це духовна сутність, створена Богом.
* Душа разом із тілом утворюють людську істоту.

* Смерть – це просто зміна стану існування. Після смерті душа розвивається вічно.

2. Мета нашого життя.

* Мета життя – пізнати Бога й досягти Його присутності.

* Хто розпізнає Явителя, наближається до Бога, хто ж відмовляється від Нього, прирікає себе до жалюгідного існування у віддаленні від Бога.

* Подібно до того, як в утробі матері людина отримує здібності, необхідні їй для цього світу, так само і тут ми здобуваємо якості, потрібні нам у світі прийдешньому.

3. Природа душі.
* Душа – знак Божий.

* Віддана Богу душа віддзеркалить Його світло і пригорнеться до Нього.

* Прихильність до мирського та марні уявлення заважають лету душі до Бога і, врешті-решт, роблять її слабкою і безсилою.

* Бог дарував людині здатність відображати всі Його імена та ознаки.

4. Потреба в Богоявленні як у Наставнику людства.

* Здібності людини приховані, і розвинути їх вона може лише за допомогою Богоявлення.

* Пізнавати Божого Явителя – це те ж саме, що пізнавати Бога.

* Завдяки духовній освіті можуть проявитися приховані у нас цінності.

5. Стан душі після смерті.

* Вірна душа досягне піднесеного положення і зазнає вічного щастя, а душі невірних зрозуміють свою втрату і будуть приречені на вічне каяття.

* Ніхто не відає власного кінця, а тому нам слід прощати інших і не ставитися до них зверхньо.

* У світі грядущому святі душі пізнають усі таємниці і споглядатимуть красу Бога.

* У світі прийдешньому ми упізнаємо всіх, кого любили, і будемо насолоджуватися спілкуванням із подвижниками Божими; ми пам’ятатимемо своє життя у цьому матеріальному світі.

6. Належне ставлення до нинішніх умов життя.

* Хай ніщо не засмучує нас у цьому світі, адже нас очікують дні блаженної радості.

Розуміння Писань багаї
Мета

Розвинути в собі здатність читати Писання багаї й обдумувати їх значення з метою виконати обов’язок щоденного вивчення Писань багаї.

Завдання

Щодня – вранці та увечері – читати окремі Писання Віри.

РОЗДІЛ 1

У цій частині ви будете вивчати короткі уривки з Писань Віри і подумаєте над тим, як можна послугуватися ними в житті. Навчання почнеться з найпростішого рівня, на якому ви читатимете висловлювання з Писань, що складаються з одного речення, а потім вислухаєте запитання, відповіддю на яке є сам вислів. Такі вправи студенти краще виконують по двоє, коли один ставить питання, а інший відповідає. Потім вони міняються ролями. Вправи такого типу не будуть повторюватися протягом усіх курсів Інституту Ругі, хоча в майбутньому при вивченні деяких уривків ви все ж будете вдаватися до подібної методики. Такі вправи, попри свою простоту, допоможуть вам поміркувати над значенням висловлювань і вивчити їх напам’ять.

Покращання світу можливе завдяки безкорисливим і добрим вчинкам, похвальній і порядній поведінці1.

1. Завдяки чому можливе покращання світу?

Остерігайтесь, о люди Бага, ступати шляхами тих, чиї слова розходяться з вчинками2.

2. Чиїми шляхами нам не слід ступати?

О Сину Буття! Щоденно звітуй перед собою, перш ніж до суду призовуть тебе…3

3. Як нам слід поводитися, перш ніж вимагатимуть розплати від нас?

Прокажи: О браття! Хай вчинки, не слова, стануть окрасою вашою4.

4. Що є нашою справжньою окрасою?

Святі слова й діяння безкорисливі та добрі підносяться в рай небесної слави5.

5. Що стається зі святими словами, безкорисливими і добрими діяннями?

РОЗДІЛ 2

Далі подано кілька вправ, пов’язаних із висловлюваннями, які ви тільки-но вивчили. Деякі з них виконуються легко, тому не слід витрачати надто багато часу на їхнє обговорення. Якщо вправа вимагає більшої уваги, присвятіть їй ще деякий час і з допомогою наставника розгляньте її докладно.

1. Що з поданого нижче є похвальним?
а. Бути гарним працівником.
б. Поважати інших.
в. Бути старанним у навчанні.
г. Бути неправдивим.
д. Бути ледачим.
е. Сприяти розвитку інших.

2. Що означає вираз „перш ніж до суду призовуть тебе”?

3. Визначте, які з наступних тверджень є вірними чи хибними?

а.

На світі так мало добрих людей, що їхні вчинки не справляють впливу.

В (
Х (
б.
Правильне те, що узгоджується з поглядами інших.
В (
Х (
в.
Правильне те, що узгоджується з настановами Бога.
В (
Х (

4. Які із зазначених нижче вчинків є безкорисливими і добрими?

а.
Навчати Вірі.
В (
Х (
б.
Красти.
В (
Х (
в.
Піклуватися про дітей і навчати їх.
В (
Х (
г.
Молитися за розвиток інших.
В (
Х (
д.

Трохи вдатися до брехні, щоб вибратися зі скрутного становища.

В (
Х (
е.
Допомагати іншим, очікуючи винагороди.
В (
Х (

5. Які з наступних вчинків узгоджуються зі словами багаї?

а.
Вживати алкогольні напої.
В (
Х (
б.
Проявляти доброту.
В (
Х (
в.
Виявляти рівне ставлення до всіх.
В (
Х (
г.
Мати позашлюбні статеві стосунки.
В (
Х (
6. Чи дозволено багаї сповідатися іншій особі ?

7. Що нам слід робити замість сповідування в гріхах іншому?

8. Що означає вираз “рай небесної слави”?
9. Як впливають на світ неподобні вчинки?

10. Як позначаються негарні вчинки на тому, хто їх здійснює?

РОЗДІЛ 3

У цьому розділі ви знову вивчатимете вислови з Писань. Зверніть увагу, що до деяких уривків можна скласти більше одного запитання, але не захоплюйтеся цим. Немає потреби наводити всі можливі запитання.

Правдивість – основа всіх людських чеснот6.
1. Що є основою всіх людських чеснот?

Без правдивості неможливі удосконалення й успіх жодної душі в усіх Божих світах.7

2. Що є неможливим без правдивості?

Прикрасьте мову свою, о люди, правдивістю, а душі оздобте візерунками чесності8.

3. Чим нам слід прикрасити свою мову ?
4. Чим нам слід оздобити свої душі?

Хай погляд ваш буде цнотливим, рука – чесною, язик – правдивим , а серце – просвітленим9.

5. Яким має бути наш погляд? Наша рука? Наш язик? Наше серце?

Ті, хто перебуває у скінії Божій і утвердився на престолі вічної слави, відмовляться, хоча б умирали з голоду, протягти руки свої до майна ближнього і беззаконно заволодіти ним, яким би грішним і нікчемним той не був10.

6. Від чого відмовляться багаї навіть під загрозою голодної смерті?

РОЗДІЛ 4

Вивчаючи розділ 2, ви могли помітити, що деякі вправи потребують точних відповідей. В таких випадках, якщо є сумніви, наставник допоможе вам знайти потрібну відповідь. В інших випадках важливим є сам процес обговорення, і наставник може прийняти від учасників різні відповіді. В цьому розділі питання 4, що є доволі складним, належить до першого типу, а питання 6 – до другого.

1. Правдивість – основа всіх людських чеснот. Наведіть п’ять чеснот.

2. Чи можна набути цих чеснот без правдивості?

3. Які з наступних тверджень є вірними, а які – хибними?

а.

Людина може бути праведною, навіть якщо вона говорить неправду.

В (
Х (
б.
Рука того, хто краде, є чесною.
В (
Х (
в.

Чесна рука ніколи не торкнеться того, що їй не належить.

В (
Х (
г.

Читати порнографічні книги й журнали – значить діяти всупереч настанові Багаулли мати цнотливий погляд.

В (
Х (
д.
Бути правдивим – значить не обманювати.
В (
Х (
ж.
Чесність – візерунок душі.
В (
Х (
з.
Неправдива людина може розвиватися духовно.
В (
Х (
к.
Добре час від часу говорити неправду.
В (
Х (
л.
Крадіжки є угодними Богу, якщо крадій голодний.
В (
Х (
м.

Узяти щось без дозволу власника з наміром пізніше повернути взяте – не крадіжка.

В (
Х (
н.

Якщо у знайомого рясно вродило дерево, можна зірвати кілька плодів без дозволу господаря.

В (
Х (
п.

Якщо ми діємо чесно і є справедливими та правдивими, наше серце просвітлюється .

В (
Х (
4. Чи можна бути нещирим із собою?
5. Що ми втрачаємо, говорячи неправду?

6. Яким здавався б світ, якби всі ми були правдиві і чесні?

РОЗДІЛ 5

Прочитайте наступні вислови і спробуйте вивчити їх напам’ять. Заучування цитат із Писань є досить корисним, і вам слід докладати для цього всіх зусиль. Декому, однак, завчання цитат із різних причин здається майже неможливим. Якщо у вас виникають подібні труднощі, спробуйте вивчити цитати так, щоб ви могли переказати подані в них думки якомога ближче до тексту.

Приязна мова – приваба для людських сердець. Це духовний хліб, вона надає сенсу словам, вона – джерело світла мудрості й розуміння...11

1. Як можна охарактеризувати приязну мову?
2. Як приязна мова позначається на словах?

О ви, кохані Господнії! У цьому святому Зволенні суперечки і розбрат ніякою мірою не дозволені. Кожен, хто сіє смуту, позбавляє себе благодаті Божої12.

3. Що, згідно з цим висловлюванням, не є допустимим у цьому Зволенні ?

4. Що вчиняє собі заводій смути ?

Ніщо у цю Добу не зможе завдати більшої шкоди цій Справі, ніж ворожнеча, чвари, відчуженість і байдужість серед тих, хто Богу любий13.

5. Що завдає найбільшої шкоди Справі Господній?

Не задовольняйтеся виявом дружелюбності лише на словах; нехай серця ваші палають ніжною прихильністю до всіх, кого стрічаєте на життєвих стежинах14.

6. Яка дружелюбність не повинна задовольняти нас?
7. Що мусить яскраво палати в нашому серці ?

Коли з’являється думка про війну, протиставляйте їй сильнішу думку про мир. Почуття ненависті мусить бути знищене могутнішим почуттям любові15.

8. Що має протистояти думці про війну?
9. Чим буде знищене почуття ненависті?
РОЗДІЛ 6
А тепер виконайте такі вправи:
1. Яким чином приязна мова діє як привабна сила?

2. Визначте, чи належать наступні фрази до приязної мови:

а.
„Не турбуй мене!”
Так (
Ні (
б.
„Чому ти не можеш цього зрозуміти?!”
Так (
Ні (
в.
„Будьте ласкаві, зачекайте”.
Так (
Ні (
г.
„Які жахливі діти!”
Так (
Ні (
д.
„Дякую, ви так люб’язні”.
Так (
Ні (
ж.
„Зараз не маю часу. Я зайнятий”.
Так (
Ні (

3. Визначте, являють чи ні суперечку такі ситуації?

а.

Під час наради багаї дві особи висловлюють різні погляди.

Так (
Ні (
б.

Хтось не відвідує курсів багаї, бо не розмовляє з власником будинку, де вони проводяться.

Так (
Ні (
в.

Дехто з приїжджих постійно скаржиться , що під час курсів Інституту Ругі інші не виконують своїх обов’язків.

Так (
Ні (
г.

Двоє вчителів багаї не можуть дійти згоди, куди вони вирушать навчати Вірі.

Так (
Ні (

4. У яких із наступних ситуацій проявляється відчуженість і байдужість?

а.

Багаї прибуває на заняття Інституту і ніхто не вітає його сердечно.

Так (
Ні (
б.

В Інституті багаї студенти розділяються на невеликі групи, і кожна з них тримається замкнуто.

Так (
Ні (
в.

Під час занять в Інституті кожен думає про навчання, а не відволікається зайвими розмовами.

Так (
Ні (
г.

Хоча двоє вчителів багаї і не сваряться, але й відмовляються вирушати разом навчати Вірі.

Так (
Ні (

5. Які з наступних тверджень є вірними, а які – хибними?

а.

Потрібно говорити все, що думаєш про інших, і немає значення, чи образить це їхні серця.

В (
Х (
б.
Можна говорити неправду, аби уникнути суперечки.
В (
Х (
в.
Конфлікт можна уладнати любов’ю і добротою.
В (
Х (
г.

Слова справляють більше враження, якщо вони вимовлені з любов’ю.

В (
Х (
д.

Можна вступити в сварку з кимось, якщо той розпочав її.

В (
Х (
ж.

Можна говорити грубощі оточуючим, якщо ти хворий чи засмучений.

В (
Х (
з.

Недобре висміювати інших, якщо вони щось роблять не так.

В (
Х (
к.

Можна говорити про вади інших, бо це не є лихослів’ям.

В (
Х (
л.

Якщо між друзями виникають непорозуміння, кожен із них має зробити крок до примирення.

В (
Х (
м.

Якщо між друзями виникають непорозуміння, кожен із них має чекати, поки перший крок до зближення зробить інший.

В (
Х (
РОЗДІЛ 7

...Лихослів’я гасить світло серця й нищить життя душі16.

Не згадуй гріхи інших, допоки сам є грішним17.

Не кажи злого, щоб не почув ти, як зле говорять тобі, і не перебільшуй вади інших, аби твої власні вади не здалися великими...18

О сину буття! Як міг ти забути свої провини і переймаєшся вадами інших? Хто чинить так, проклятий Мною19.

1. Як впливає лихослів’я на того, хто злословить?

2. Що треба усвідомити, перш ніж стурбуватися чужими гріхами?

3. Що станеться з нами, якщо будемо перебільшувати вади інших?

4. Про що нам слід пам’ятати, коли думаємо про вади інших?

РОЗДІЛ 8
Виконайте такі вправи:

1. Що стається з розвитком душі того, хто зосереджує увагу на вадах інших?

2. Як позначається лихослів’я на громаді багаї?

3. Як вам належить діяти, якщо одновірець у вашій присутності починає говорити про вади іншої людини?

4. Які з наступних тверджень є вірними або хибними?

а.

Говорячи про чиїсь очевидні вади, ми не лихословимо.

В (
Х (
б.

Одночасно обговорюючи і достоїнства, і вади людини, ми не лихословимо.

В (
Х (
в.

У нашому суспільстві лихослів’я увійшло у звичку, і нам треба привчити себе ухилятися від нього.

В (
Х (
г.

Якщо наш співрозмовник обіцяє не розголошувати того, що ми говоримо про когось, лихослів’я не завдасть шкоди.

В (
Х (
д.
Лихослів’я – один із найзліших ворогів єдності.
В (
Х (
ж.

Якщо ми набуваємо звички весь час говорити про інших, ми ризикуємо вдатися до лихослів’я.

В (
Х (
з.

Якщо під час засідань Місцевих Духовних Зборів обговорюються здібності віруючих із метою розподілу між ними різних завдань, це є лихослів’ям.

В (
Х (
к.

Якщо ми відчуємо потяг позлословити, слід подумати про свої власні вади.

В (
Х (
л.

Коли ми дізнаємося, що людина чинить щось на шкоду Вірі або громаді, нам слід обговорити це з усіма багаї.

В (
Х (
м.

Коли ми дізнаємось, що людина чинить щось на шкоду Вірі або громаді, нам слід повідомити про це лише Місцеві Духовні Збори.

В (
Х (
н.

Немає нічого непорядного в тому, що подружжя обговорює вади інших, оскільки у них не має бути секретів між собою.

В (
Х (

Навчальний курс, який ви щойно завершили, має особливе призначення. Багаулла закликає кожного читати Святі Писання щоранку і щовечора. На цьому курсі ви вже почали набувати такої звички, що є надзвичайно важливою для вашого духовного розвитку. Можливо, у вас уже виникло бажання придбати книгу Писань Багаулли і щодня читати її частинами. Дуже добре розпочати із ”Потаємних Слів”.

ПРИМІТКИ
МОЛИТВА
Мета

Зрозуміти важливість щоденного моління й розвинути в собі необхідне ставлення до молитви. Вивчити напам’ять п’ять молитов і зрозуміти їх смисл.

Завдання

Відвідати хоча б двох багаї і вивчити з ними молитву.

РОЗДІЛ 1

Абдул-Бага навчає нас, що молитва – це „розмова з Богом”. Спілкуватися з ким-небудь означає говорити з ним, отже, молячись, ми спілкуємося з Богом.

Якщо людина щиро любить когось, її найпалкіше бажання – бути в товаристві любимого і спілкуватися з ним. Наша молитва має стати зворушливою розмовою з Творцем, Єдиним Істинним Богом. Під час молитви ми, слабкі створіння, можемо звертати свої благання до Бога і просити Його підтримки. Ми мусимо завжди пам’ятати, що молитва у своїй найчистішій формі допомагає нам наблизитися до Бога і досягти Божественної Присутності.

А тепер дайте відповіді на такі запитання:
1. Що є молитва?

2. Яким є найпалкіше бажання людини, що любить іншу?

3. А відтак, яким має бути наше спілкування з Богом?

4. Що означають слова „благати” і „просити”?

5. Чи призначена молитва тільки для того, аби просити, що нам потрібно?

6. Яка найважливіша мета молитви?
7. Хто є Абдул-Бага?
РОЗДІЛ 2

Мухаммад казав, що молитва подібна до сходинок між небесами і землею, по яких ми можемо дістатися до раю.

У Довгій Обов’язковій Молитві Багаулла відкрив: „...перетвори молитву мою на полум’я, що спопелить завіси, які затуляють мене від Твоєї краси, і світло, що виведе мене до океану Твоєї Присутності”1.

1. Хто є Мухаммад?
2. Що говорить Мухаммад про молитву?
3. В якому розумінні молитва подібна до сходинок?
4. Назовіть кілька завіс, що застують нам Бога.

5. Чи може молитва бути схожою на вогонь? Що він спопеляє?

6. Чи може молитва бути як світло? Куди воно спрямовує нас?

7. Спробуйте вписати чотири вислови про природу молитви.

а. Молитва є
б. Молитва є
в. Молитва є
г. Молитва є
РОЗДІЛ 3
Вивчіть наступні слова Абдул-Бага й обдумайте їх:

У світі буття немає нічого приємнішого за молитву. Людина мусить жити у стані молитви. Найблагословенніший стан – стан моління і благання. Молитва – це розмова з Богом. Найпрекрасніше надбання чи найприємніший стан – не що інше, ніж вести розмову з Богом. Вона приносить одухотвореність, викликає замисленість і неземні почуття, породжує нові принади Царства й підвищує розумову сприйнятливість2.

1. Який стан у світі буття є найприємнішим?
2. Що означає „стан моління”?
3. Назовіть стан і відчуття, породжені молитвою.
РОЗДІЛ 4
Вивчіть такі слова Багаулли та вдумайтесь в них:

Промовляй співучо, о Мій слуго, вірші від Бога, що отримуєш ти, як співали їх ті, хто пригорнувся до Нього, щоб милозвучність твого наспіву осяяла душу твою і полонила серця усіх людей. Хто б не промовляв відкриті Богом вірші, усамітнений у своїй світлиці, мандрівні янголи Всемогутнього навіють повсюдно пахощі слів, вимовлених устами його, і серце усякого праведника трепетати змусять. Хай спочатку не відає він про таку їх дію, та благодать Господня, дарована йому, неодмінно одізветься в душі його. Так визначені таїнства Одкровення Божого Волінням Того, Хто є Джерелом сили і мудрості3.

1. Що означає „промовляти співуче”?
2. Як нам слід проказувати Божественні вірші?

3. Як позначиться милозвучність нашого наспіву на наших душах?

4. Як вплине милозвучність нашого наспіву на серця всіх людей?

5. Що означає „проказувати”?
6. Що означає „навіювати”?

7. Як наші молитви можуть подіяти на тих, хто навіть і не відає про наше моління?

РОЗДІЛ 5

Ми знаємо, що Бог створив нас. Він Всезнаючий, Всемудрий. Він знає наші бажання і потреби. Навіщо ж нам молитися? Богу не потрібні наші молитви; та все ж розвиток душ наших залежить від них, бо молитва – це живлення для душі. Молячись, ми живимо себе духовно. Через узи любові, що поєднують нас із божественними світами, ми отримуємо благословення Божі. Молитва підвищує нашу здатність насолоджуватися духовними дарами і відчувати справжнє щастя.

Стежина до Бога пряма і вузька. Незліченні перешкоди можуть постати на нашій дорозі. Постійно звертаючись до Бога з палкими і щирими молитвами, ми можемо долати такі перешкоди і бути керованими на цьому шляху. Молитва допомагає нам іти вперед до Бога і не втратити бачення нашого особливого призначення. Ось чому нам слід постійно молитися, щоб завдяки любові Божій наші душі розвивалися та зміцнювалися і щоб ми могли твердо й непохитно прямувати шляхом вічного щастя. Абдул-Бага говорить:

У найпіднесенішій молитві люди моляться лише заради Божої любові, а не тому, що бояться Бога або пекла чи сподіваються на милість або рай... Закоханий не може утримуватися від постійного згадування імені своєї коханої. Наскільки ж важче людині стримуватися, щоб не повторювати Імені Бога, сповнившись любов’ю до Нього... Духовна людина не знаходить розради ні в чому, крім споминання Бога4.

Коли одна людина любить іншу, чи не є природним її бажання говорити про це? Нехай навіть вона знає, що тій людині відомо про її почуття, та чи не прагне вона знову розповісти про свою любов?.. Справді, Богу відомі жадання всіх сердець, але прагнення молитися є невимушеним, похідним від любові людини до Бога5.

1. Чому нам слід молитися?
2. Заповніть пропуски в таких реченнях:

У молитві люди лише заради Божої , а не тому, що бояться Бога або чи сподіваються на або рай... не може від постійного імені своєї . Наскільки ж утримуватися, щоб не імені , сповнившись до Нього... Духовна людина не знаходить ні в чому, крім Бога.

РОЗДІЛ 6

Вивчіть напам’ять наступні уривки з Довгої Обов’язкової Молитви Багаулли:

О Боже, мій Боже! Не дивися на мої сподівання і діяння, ні, зважай лише на Свою волю, що охопила небеса і землю. Твоїм Найвеличнішим Іменем присягаюсь, о Ти, Господи всіх народів! Бажаю лиш того, чого бажаєш Ти, і люблю те, що любе Тобі...6

Зроби молитву мою, о мій Господи, водограєм живих вод, якими жити зможу доти, доки триватиме Твоє владарювання, і споминатиму Тебе в кожному із Твоїх світів...7

Надто величний Ти, щоб хвала тих, хто наближений до Тебе, злетіла в небеса Твоєї близькості або птахи сердець відданих Тобі дісталися входу у Твою браму. Свідчу, що Ти освячений понад усіма ознаками і святий понад усіма іменами. Немає Бога, крім Тебе, Найпіднесенішого, Всеславного8.

РОЗДІЛ 7

Під час моління слід зосередити думки навколо Бога. Слід забути про все у цьому світі, про все, що діється навкруги нас, і навіть про самих себе. Багаулла промовляє:

О сину світла! Забудь про все, крім Мене, і спілкуйся з Моїм духом. Це суть Моєї заповіді, тож повернись до неї9.

Нелегко забути про все, окрім Бога. Потрібно докласти зусиль і палко прагнути цього. Коли наші серця чисті й вільні від усіляких наших власних фантазій і пристрастей, наші молитви набувають найбільшої дієвості.

Покладись на Бога. Відмовся від своєї волі і пригорнись до Його волі, відкинь свої власні бажання і міцно тримайся Його велінь...10

Уявіть собі склянку чистого свіжого молока. З нього можна отримати багато продуктів, як масло, сир і вершки. Але якщо ми додамо краплю отрути, молоко зіпсується і стане непридатним до вживання. Отрута, що псує життя людини, – це її егоїзм. Якщо ми хочемо, щоб наші молитви досягали великої дієвості, нам треба звільнитися від себелюбства.

Іншою дуже важливою вимогою для досягнення істинного стану моління є віра. Нам треба повністю покластися на милосердя Боже і бути впевненими, що Він наділить нас тим, що є для нас найкращим. Абдул-Бага говорить:

Дух є впливовою силою; молитва справляє духовну дію. Тому ми молимось: „О Боже, зціли цього недужого!” Можливо, Бог відповість. Чи має значення, хто молиться? Бог одзивається на молитву кожного слуги, якщо молитва та потребує негайної відповіді. Його милосердя безкрає, воно не має меж. Він відгукується на молитви всіх Своїх слуг. Він одзивається на молитву цієї рослини. Ця рослина може молитися так: „О Боже, пошли мені дощу!” Бог відгукується на цю молитву, і рослина зростає. Бог відповідає кожному11.

1. В якому стані ми маємо молитися?

2. Навколо чого треба зосередити думки під час молитви?

3. Як ми можемо забути про все, крім Бога?

4. Наскільки дієвими є наші молитви, якщо наші серця чисті і вільні від марнолюбних вигадок та егоїстичних пристрастей?

5. Нагадайте кілька духовних якостей, які ми можемо просити в своїх молитвах.

6. Поясніть, чому важливо молитися, віруючи.
7. Що розуміють під „милосердям Бога”?

8. Що трапляється, коли ми молимося, але наші думки спрямовані на щось інше?

РОЗДІЛ 8

У попередніх розділах ми з’ясували природу молитви, як належить молитися і чому ми маємо молитися. Важливо також зрозуміти, що молитва – це закон Багаулли, якого слід дотримуватися. Щодня ми мусимо не тільки молитися, але й проказувати вголос Слова Бога, хоча б уранці та ввечері. Багаулла говорить:

Проказуйте Божі вірші щоранку і щовечора. Хто ж не проказує їх, той невірний Завіту Божому і Його Заповіту, а хто цієї Доби відвертається від цих святих віршів, належить до тих, хто од віку і до віку відвертається від Бога. Бійтеся Бога, о слуги Мої, всі і кожен12.

Молитви, що ми читаємо вранці, увечері чи в будь-який час, можна обрати з багатьох молитов, відкритих Бабом, Багауллою та Абдул-Бага. Тривалість моління та кількість молитов, що ми прочитуємо, визначаються нашими потребами і нашою духовною спрагою. Та Багаулла відкрив три щоденні обов’язкові молитви. Шоґі Еффенді каже:

Є три щоденні обов’язкові молитви. Найкоротша складається з одного вірша, який необхідно проказувати раз опівдні кожної доби. Середню (молитву) впродовж дня слід читати тричі: вранці, вдень та ввечері. Найскладніша ж із трьох довга молитва має бути прочитаною один раз кожної доби і в будь-який час, коли для цього виникає настрій.

Віруючий цілком вільний обрати будь-яку з цих трьох молитов, але обов’язково мусить проказати одну з них, причому відповідно до кожної з особливих настанов, що можуть її супроводжувати.

Ці щоденні обов’язкові молитви разом із кількома іншими особливого призначення, як, наприклад, Молитва про зцілення чи Скрижаль до Агмада, наділені Багауллою надзвичайною силою і смислом, а тому повинні саме так і сприйматися і проказуватися віруючими з безсумнівною вірою і впевненістю, аби вони могли досягти ще тіснішого спілкування з Богом і повніше прилучитися до Його законів та настанов13.

1. Чи моляться багаї тільки тоді, коли їм чого-небудь треба?

2. Чому ми підкоряємося законам Багаулли?

3. Скільки разів якнайменше ми повинні молитися щодня?

4. Як ми поводимося, не проказуючи вірші Бога вранці та ввечері?

5. Що означає „відвернутися”?
6. Скільки обов’язкових молитов відкрив Багаулла?

7. Чи мусимо ми читати щодня усі три обов’язкові молитви?

8. Обравши Довгу Обов’язкову Молитву, скільки разів на день ми мусимо її читати?

9. Скільки разів, якщо обрали Середню Обов’язкову Молитву?

10. Скільки разів, якщо обрали Коротку Обов’язкову Молитву?

11. Назвіть кілька молитов, що мають особливу силу.

12. Прокажіть Коротку Обов’язкову Молитву.
13. Що ми засвідчуємо у цій молитві?
14. Що означає „обов’язковий”?
РОЗДІЛ 9

Ми дізналися, що Багаулла визначив молитву законом цієї епохи, тож, молячись і проказуючи Божі вірші, ми зберігаємо вірність Його Завіту. Ми знаємо також, що Багаулла дав нам молитви на всі випадки і що Він Сам сповнив деякі з них особливою силою. До них належать обов’язкові молитви. Ми проказуємо їх наодинці, спілкуючись з Богом. Інші молитви можна читати на самоті або в товаристві інших людей. Слід пам’ятати, що практики так званої соборної молитви, яка промовляється в групі людей у відповідності з певними ритуалами, у Вірі багаї не існує. Молитва за померлих – єдина соборна молитва у Вірі багаї. Вона проказується в групі людей, коли одна людина читає її, а всі інші мовчать.

Молячись, ми зосереджуємо свої думки і своє потаємне єство навколо Бога. Перед початком моління треба трохи помовчати і постаратися очистити свої помисли від мирської суєти. Для досягнення цього дехто беззвучно повторює Найвеличніше Ім’я. Після молитви нам слід вдуматись у щойно проказані слова, а не поквапливо хапатися за інші справи. Це стосується молитов, які читаються і на самоті, і в товаристві інших людей. Коли молиться хтось інший, ми можемо почуватися так, ніби самі читаємо молитву. Нам належить уважно прислухатися до слів, що промовляються, і зберігати молитовну настроєність.

1. Вірність чому ми зберігаємо, молячись щодня?
2. Молитви яких видів відкрив Багаулла?
3. Скільки існує обов’язкових молитов?

4. Чи можна проказувати обов’язкові молитви на зустрічах?

5. Що слід зробити перед молінням?
6. Як ми поводимося після молитви?

7. В якому стані ми маємо перебувати, коли під час зібрання молиться хтось інший?

8. Про що нам слід думати, коли під час зустрічі молиться хтось інший?

9. Чи можна гортати молитовник, обираючи молитву для читання, коли хтось молиться?

10. Подайте опис шанобливого поводження, яке нам слід виявляти під час молитви, особливо на зустрічах.

ПРИМІТКИ
Життя і смерть
Мета

Зрозуміти, що життя – не зміни й випадковості цього світу, його справжнє призначення полягає в розвитку душі. Істинне життя, життя душі, на цьому світі — коротка мить, але вічно триває в інших Божих світах.

РОЗДІЛ 1

Душа походить із духовних світів Бога. Вона піднесена над матеріальним світом. Життя людини зароджується тоді, коли душа, виходячи з цих духовних світів, сполучається із зародком у мить зачаття. Та цей зв’язок не є матеріальним; душа не входить у тіло, не покидає його і не займає місця у фізичному просторі. Душа не належить до матеріального світу, її зв’язок з тілом схожий на те, як пов’язане світло із дзеркалом, в якому воно відображається. Світло, що з’являється у дзеркалі, не випромінюється останнім; воно походить із зовнішнього джерела. Так само, душа не перебуває в тілі: між ними існує особливий взаємозв’язок, а разом вони становлять людську істоту.

1. Визначте, відповідно до попереднього абзацу, вірними чи хибними є наступні твердження.

а.
Душа походить із духовних світів Бога.
В (
Х (
б.

Життя людини починається зі сполучення душі із зародком.

В (
Х (
в.
Душа належить до матеріального світу.
В (
Х (
г.
Душа перебуває в тілі.
В (
Х (
д.
Душа разом з тілом утворюють людську істоту.
В (
Х (
ж.
Душа піднесена над фізичним світом.
В (
Х (
з.

Зв’язок душі з тілом схожий на те, як пов’язане світло із дзеркалом, в якому воно відображається.

В (
Х (
2. У першому абзаці стверджується, що:
а.

Справжнє життя починається тоді, коли людина народжується на світ.

В (
Х (
б.

Фізичне існування продовжується і в інших світах Бога.

В (
Х (
в.
Душа належить тілу.
В (
Х (
г.

Життя складається з подій, що відбуваються з нами щодня.

В (
Х (
3. Запитання:
а. Звідки походить душа?
б. Коли починається життя людини?
в. Що формує людську істоту?
г. До яких світів належить душа?
РОЗДІЛ 2

Між душею й тілом встановлюється особливий зв’язок, і разом вони утворюють людину. Такі взаємовідносини тривають тільки під час земного життя. Коли цей зв’язок припиняється, кожен із них повертається до своїх витоків: тіло – у світ праху, а душа – в духовні світи Бога. Походячи з духовного царства, душа, створена за образом і подобою Бога, здатна набувати божественних властивостей та небесних ознак. Після відокремлення від тіла вона перебуває у вічному поступі.

1. Запитання:

а. Як довго триває взаємозв’язок між душею й тілом?

б. Куди повертається тіло після смерті?
в. Куди повертається душа після смерті?
г. Як довго душа розвивається?
д. Що важливіше: душа чи тіло?
ж. Звідки походить душа?

з. Що в людині створене за образом і подобою Бога?

к. Як змінюється наше життя після смерті?
л. Коли закінчується життя?

м. Що стається зі зв’язком між тілом і душею, коли ми помираємо?

2. У першому абзаці стверджується, що:
а.
Смерть – це кара.
В (
Х (
б.
Наші тіла створені за образом і подобою Бога.
В (
Х (
в.

Зв’язок між душею і тілом існує тільки протягом смертного життя.

В (
Х (
г.
Тіло здатне набувати божественних властивостей.
В (
Х (
д.
Душа перебуватиме у вічному поступі.
В (
Х (
ж.
Смерть є кінець життя.
В (
Х (
з.
Після смерті наші тіла воскреснуть.
В (
Х (
к.

По смерті наша душа матиме більше свободи, ніж вона мала у цьому світі.

В (
Х (
л.
Життя закінчується зі смертю.
В (
Х (
м.
Нам слід боятися смерті.
В (
Х (
РОЗДІЛ 3
Багаулла каже:

А тепер стосовно твого питання про душу людини та її життя після смерті. Знай воістину, що душа після відокремлення від тіла розвиватиметься доти, поки не постане у присутності Божій, у такому положенні і стані, на які не вплинуть ані круговерть епох і століть, ані зміни та випадковості цього світу. Вона існуватиме, доки триває Царство Боже, Його владарювання, Його панування і могутність. Душа виявлятиме знамення Божі та Його ознаки, Його ніжну ласку та щедрість1.

1. Запитання:
а. Як називається відокремлення душі від тіла?
б. Як довго розвиватиметься душа?

в. Які ознаки й знамення душа проявлятиме в іншому світі?

г. Що вона явить?
д. Чи житиме душа після смерті?

2. Наведеними вище словами Багаулли стверджує, що:

а.
Душа досягне присутності Бога.
В (
Х (
б.

На стан душі впливатимуть зміни цього світу, навіть після смерті.

В (
Х (
в.
Царство Боже триватиме вічно.
В (
Х (
г.

Душа має здатність виявляти такі властивості Бога, як ніжна ласка та щедрість.

В (
Х (
д.

Стан душі після смерті є величнішим, ніж у цьому світі.

В (
Х (
РОЗДІЛ 4
Багаулла каже:

Знай, що кожен чутливий слух, збережений чистим і неоскверненим, мусить повсякчас і звідусіль чути голос, що промовляє такі святі слова: „Воістину, ми від Бога і до Нього повернемось”. Таїнства тілесної смерті людини та її повернення не розголошувалися й досі залишаються непрочитаними. Праведністю Бога присягаюсь! Коли б вони розкрилися, це б викликало такий страх і таку скорботу, що деякі згинули б, а інші сповнилися такої радості, що забажали б смерті й у своєму безугавному прагненні благали б єдиного Бога істинного – хай звеличується Його слава – прискорити їх кончину.

Смерть підносить кожному переконаному віруючому келих, котрий є саме життя. Вона дарує втіху і є вісником радості. В ній дар життя неминущого.

Що ж до тих, хто скуштував плоду земного існування людини, який є визнанням єдиного Бога істинного, хай звеличується Його слава, – їх майбутнє життя таке, що Ми не в змозі його описати. Це відомо одному Богові, Господу всіх світів2.

1. Позначте вірні чи хибні твердження:
а.

Душа людини походить від Бога і до Нього повертається.

В (
Х (
б.
Тілесна смерть людини є таїнством.
В (
Х (
в.

Якби таїнства смерті були розкриті, кожен сповнився б страхом.

В (
Х (
г.
Коли б вони розкрилися, кожен жадав би смерті.
В (
Х (
д.
Для кожного істинно віруючого смерть є життям.
В (
Х (
ж.
Богу відомо все про життя після смерті.
В (
Х (
з.
Смерть – посланець радості.
В (
Х (
к.
Таємниці смерті розкриті й відомі всім.
В (
Х (
л.
Нам важливо знати про життя після смерті.
В (
Х (
2 Заповніть пропуски:
а. Таїнства смерті не
б. Коли б вони розкрилися, це б викликало
в. Ті, хто не був стійкий у Завіті, відчули б

г. Ті, хто був вірний Завіту, сповнилися б такої , що смерті.

РОЗДІЛ 5
Багаулла говорить:

Задум Божий щодо сотворіння людини був і завжди буде в тому, щоб сподобити її пізнати свого Творця і досягти Його Присутності. Цей найпрекрасніший з намірів, цю найвищу мету недвозначно засвідчують усі небесні Книги та богонатхненні й вагомі Письмена. Хто розпізнав цю Вранішню Зорю Божественного проводу й увійшов до Її святого двору, той наблизився до Бога й досяг Його Присутності – Присутності, що і є справжнім Раєм, а найвеличніші чертоги небес – лише його символи... Хто ж не спромігся розпізнати Його, прирікає себе на муки віддалення, віддалення, що є нічим іншим, як цілковите небуття й суть пекельного вогню. Такою буде його доля, хоча ззовні може здаватися, що він займає найпочесніші мирські посади й утвердився на найвеличнішому престолі3.

1. Запитання:
а. Яким є Божий задум щодо сотворіння людини?
б. Чи змінюється цей задум із плином віків?
в. Які книги засвідчують цей задум?
г. Хто є „Вранішня Зоря Божественного проводу”?

д. До кого ми наблизимося, розпізнавши Вранішню Зорю Божественного проводу?

ж. Що є „справжнім Раєм”?

з. Що може статися з нами, якщо не розпізнаємо Вранішню Зорю Божественного проводу?

к. Ознакою чого є „цілковите небуття” і „пекельний вогонь”?

РОЗДІЛ 6
Абдул-Бага стверджує:

На початку свого смертного життя людина була зародком у світі материнської утроби. Там вона набувала спроможності та здібностей до людського існування. Сили та здатності, необхідні для цього світу, були даровані їй у тім обмеженім становищі. У цьому світі їй потрібні очі; вона здобула їх ще в тому світі. Їй необхідні вуха; вона отримала їх там готовими й придатними для нового існування. Потрібні для цього світу здібності були надані їй у материнському лоні...

Отже, у цьому світі людина мусить готувати себе до життя потойбічного. Усе потрібне їй у світі Царства вона має отримати тут. Так само, як вона готувала себе в утробі, набуваючи сил, необхідних для земного існування, невід’ємні якості життя божественного треба здобувати ще в цьому світі4.

1. Позначте вірність чи хибність тверджень:
а.

Спроможності та здібностей і талантів, необхідних нам для цього світу, ми набували у материнському лоні.

В (
Х (
б.
Наш стан в утробі не є обмеженим.
В (
Х (
в.

Усі сили та здатності, потрібні для цього світу, були даровані нам у світі материнської утроби.

В (
Х (
г.
Немає потреби готуватися до майбутнього життя.
В (
Х (
д.

Усе необхідне у світі Царства можна у ньому й одержати.

В (
Х (
ж.

Мета цього життя – здобути сили і здібності, необхідні для життя грядущого.

В (
Х (
з.

Справжнє життя починається тоді, коли людина помирає й переходить до божественного Царства.

В (
Х (
к.
Справжнє життя – життя душі.
В (
Х (
л.

Істинне життя починається у цьому світі і триває після фізичної смерті.

В (
Х (
2. Запитання:
а. Як починається життя людини?
б. Де вона отримує таланти та здібності?

в. Наведіть деякі з властивостей, необхідних для цього життя, які надаються людині в материнському лоні?

г. Яких здібностей треба набути тут для життя після смерті?

РОЗДІЛ 7
Багаулла мовить:

Прямий обов’язок людини у цей День – здобути ту частку з потоку благодаті, що проливає Бог задля неї. А тому хай ніхто не зважає, великим чи малим є вмістилище. Частка одних може рівнятися пригоршні, інших – повній чаші, а ще інших – навіть цілому жбанові5.

1. Вправи:

а. Перелічіть благословення, які ви отримуєте від Бога.

б. Наведіть приклади того, як людина позбавляє себе частки Божої благодаті.

в. Чому ми не повинні зважати, великим чи малим є наше вмістилище?

2. Позначте вірні та хибні твердження:
а.

Тільки великі філософи наділені здатністю пізнавати Бога.

В (
Х (
б.

Якщо ми хочемо служити Богу, нам треба забути про свої слабкості і довіритися Йому.

В (
Х (
в.

Якщо на цім світі ми не розвиваємо дароване нам Богом, у світі прийдешньому наші душі виявляться слабкими.

В (
Х (
РОЗДІЛ 8
Багаулла говорить:

Ти питаєш Мене про природу душі. Знай, воістину, що душа – то знак Божий, небесний самоцвіт, сутність якого не можуть збагнути найученіші з людей, і чию таїну не здатен розгадати нічий розум, яким би гострим він не був. Вона першою з усього сущого проголошує досконалість свого Творця, першою розпізнає Його славу, припадає до Його істини та схиляється у благоговінні перед Ним. Якщо душа віддана Богу, вона віддзеркалить Його світло і, врешті-решт, повернеться до Нього. Коли ж вона не збереже вірності своєму Творцю, то стане жертвою егоїзму та пристрастей і, зрештою, згине в їх безодні6.

1. Заповніть пропуски:
а. Душа – Божий.
б. – це небесний самоцвіт.

в. першою проголошує досконалість свого Творця.

г. Душа повернеться до Бога, якщо вона

д. Душа стане жертвою егоїзму та пристрастей, коли

ж. Якщо душа стане жертвою егоїзму, вона згине у безодні

з. Душа віддзеркалює Боже світло, якщо вона

2. Які з наступних тверджень є вірними, а які – хибними:

а.

„Припасти” – значить приліпитися, пристати, пригорнутися.

В (
Х (
б.
Серед усіх створінь розум першим розпізнає Бога.
В (
Х (
в.
„Гострий” означає проникливий.
г.
Вчена людина розуміє таїну душі.
В (
Х (
д.

Немає потреби міркувати над сутністю душі, оскільки ми ніколи не зможемо її збагнути.

В (
Х (
РОЗДІЛ 9
Багаулла каже:

Ви немов птах, що в цілковитім і радіснім самовладанні, широко простерши свої могутні крила, кружляє в неосяжності небес, аж поки, змушений вдовольнити свій голод, жагливо не повернеться до води і глини земної, і заплутавшись у тенетах власної жадоби, вже не спроможеться злетіти у покинуту ним височінь. Безсилий скинути тягар, що пригинає долу його забруднені крила, птах той, досі насельник небес, змушений нині шукати притулку серед тліну. А тому, о слуги Мої, не оскверняйте крил своїх брудом свавілля та марних пристрастей і не заплямовуйте їх прахом заздрощів і ненависті, аби ніщо не завадило вашому лету в небесних просторах Моїх божественних знань7.

1. Заповніть пропуски:

а. Птах, описаний Багауллою у цьому уривку, – це людини.

б. Цей птах є жителем .
в. Тепер він змушений шукати притулку серед .
2. Вправи:
а. Яким чином „крила” душі стають „забрудненими”?

б. Опишіть деякі з тягарів, що подібні до „води і глини земної”.

в. Що може перешкодити нам знову піднестися до небес божественних знань?

г. Наведіть конкретні приклади того, що заважає нашому лету в просторах божественних знань?

д. Чому душа ладна проміняти свій небесний дім на суєтність цього світу?

РОЗДІЛ 10
Багаулла каже:

Створивши цей світ і все, що в ньому живе й рухається, вирішив Він безпосереднім виявом Своєї неосяжної владичної Волі наділити людину винятковою особливістю та здатністю пізнавати Його і любити, здатністю, котру слід вважати рушійним поштовхом і первинною метою, що лежать в основі усього творіння... Потаємну сутність усякої істоти осяяв Він світлом одного зі Своїх імен і зробив її уособленням слави однієї зі Своїх ознак. Але на людському єстві Він зосередив блиск усіх Своїх імен та ознак і зробив його свічадом Своєї власної Сутності. З усіх створінь лише людина удостоєна такої великої милості, такої немеркнучої щедрості8.

1. Вправи:

а. Якою винятковою особливістю Бог наділив людину?

б. Назвіть деякі ознаки Бога.

в. Сутність кожної істоти Бог осяяв світлом одного зі Своїх

г. На людському єстві Він зосередив блиск і зробив його

д. Назвіть деякі якості Бога, що віддзеркалюються у душі людини.

ж. Як ці ознаки можуть проявитися?
з. Якої особливої милості удостоєна людина?

2. Ґрунтуючись на двох останніх цитатах, відмітьте вірні чи хибні твердження:

а.

Мирські прихильності заважають нашому духовному розвитку.

В (
Х (
б.

Наші пристрасті і бажання не перешкоджають нашому польоту до Божого Царства.

В (
Х (
в.

Ми можемо звільнитися від тягарів, що заважають нам піднестися до Бога, якщо позбудемося прихильності до цього світу.

В (
Х (
г.
Оселя душі – тлін.
В (
Х (
д.

Заздрощі, ненависть та злість не обтяжують поступ душі.

В (
Х (
ж.
Ніщо не може перешкодити Волі Божій.
В (
Х (
з.
Людина рівнозначна іншим створінням.
В (
Х (
к.

Боже знання – рушійний імпульс і первинна мета, що лежать в основі всього сущого.

В (
Х (
л.

Сутність кожної істоти проявляє одну з ознак Божих.

В (
Х (
РОЗДІЛ 11
Багаулла промовляє:

Ці сили, якими Денна Зоря Божественної щедрості й Джерело небесного керівництва наділили людське єство, однак, приховано перебувають у ньому, подібно до того, як полум’я приховане в свічці, а світлові промені підспудно існують у лампі. Сяяння цих сил може бути затьмарене мирськими пристрастями, так само, як сонячне світло ховається за пилом і брудом, що вкривають дзеркало. Ні свічка, ані лампа не здатні засвітитися самі собою; дзеркало також ніколи не зможе саме звільнитися від бруду. Зрозумілим та очевидним є те, що доки немає вогню, лампа не загориться, і якщо бруд не стерти з поверхні дзеркала, в ньому ніколи не з’явиться зображення сонця і не відтвориться його світло й краса9.

1. Запитання:
а. Що означає слово „підспудний”?

б. Які здібності підспудно присутні в душі людини?

в. Яку скриту властивість має лампа?
г. Яку приховану здатність має дзеркало?
д. Що треба зробити, аби лампа засвітилася?
ж. Що треба зробити, щоб дзеркало відбило світло?

з. Чи можуть лампа та дзеркало самі собою проявити притаманні їм можливості?

к. Як можна ці два приклади можна пов’язати зі станом людської душі?

л. Хто може допомогти душі людини виявити її приховані здібності?

РОЗДІЛ 12
Багаулла говорить:

Двері до знання Передвічної Істоти завжди були й назавжди залишаться зачиненими перед лицем людей. Жодне людське розуміння ніколи не отримає доступу до Його святого двору. Проте, на знак Свого милосердя і як доказ Своєї ніжної прихильності явив Він людям Денні Зорі Свого божественного проводу, Символи Своєї божественної єдності, і постановив, що знання цих освячених Істот тотожне знанню Його власного Єства. Хто розпізнає їх, той розпізнав Бога. Хто прислухається до їх заклику, той прислухався до Гласу Божого, і хто засвідчує істину їх Одкровення, той засвідчив істину Самого Бога. Хто одвертається від Них, той одвернувся від Бога, а хто не увірував в них, той не увірував у Бога. Кожен із них – то Божа Стезя, що поєднує цей світ із вишніми чертогами, і Стяг Його істини для всякого у царствах землі та неба. Вони суть Явителі Божі серед людей, свідчення Його Істини та знамення Його слави10.

1. Вправи:

а. Ми знаємо, що тільки Бог може сподобити душу людини проявити її здібності, але чи може людина пізнавати Бога безпосередньо?

б. Тож як саме ми можемо пізнавати Бога?

в. Назвіть деякі з Денних Зір божественного проводу.

г. Яке знання тотожне знанню Бога?

д. До чийого голосу прислухається той, хто слухає Божих Явителів?

ж. Від кого ми відвертаємося, якщо не звертаємо уваги на заклик Божих Явителів?

2. Закінчіть такі речення:

а. Двері до знання Передвічної Істоти завжди були і назавжди залишаться

б. Жодне людське розуміння ніколи не отримає доступу до

в. Бог надсилає Своїх Явителів на знак Свого
г. Знання Божих Явителів тотожне знанню
д. Хто розпізнає Їх, той
ж. Хто прислухається до Їх заклику, той
з. Кожен із Них – то Божа Стезя, що
РОЗДІЛ 13

Людина – то найвеличніший Талісман. Через брак належної освіти вона, однак, позбавлена того, що властиве її сутності. Слово, яке долинуло з уст Божих, покликало її до буття; інше слово подвигло її розпізнати Джерело своєї просвіти; ще одне слово затвердило її положення та долю. Величний мовить: „Вважайте людину рудником, що повен безцінних самоцвітів. Освіта єдина здатна виявити її скарби і дозволить людству скористатися ними. Якби хтось із людей осмислив відкрите у Письменах, що надіслані з небес святої Волі Божої, він би охоче визнав, що задум їхній – аби всі люди вважали себе єдиною душею, щоб печать зі словами „Царство буде Божим” закарбувалась у кожному серці і світло Божественної щедрості, благодаті й милосердя огорнуло все людство11.

1. Запитання:
а. Що означає слово „талісман”?
б. Як брак належної освіти позначився на людині?
в. Що може дати належна освіта?
г. Що є Джерелом просвіти для людини?
д. Яким є призначення людини?
ж. Які коштовності виявляє в людині просвіта?
з. У чому полягає мета Божого Одкровення?
к. Які слова закарбуються в серцях людей?
2. Позначте вірні та хибні твердження:
а.
Людина стане духовною істотою власними зусиллями.
В (
Х (
б.

Бог дав людині розум, і цього достатньо для її удосконалення.

В (
Х (
в.

Людина, яка розпізнає Явителя Божого, розвиватиметься духовно без подальших зусиль.

В (
Х (
г.

Людина може розвиватися духовно, тільки якщо вона розпізнає Божого Явителя і потім докладатиме зусиль, аби жити відповідно до Його настанов.

В (
Х (
д.
Людина може пізнавати Бога безпосередньо.
В (
Х (
ж.
Людина може стати подібною до Бога.
В (
Х (
з.
Бог вище розуміння людей.
В (
Х (
к.

Слухаючи Слова Явителя Божого, ми чуємо Глас Божий.

В (
Х (
л.

Тільки за посередництвом Богоявлень людина здатна віддзеркалювати ознаки Божі.

В (
Х (
РОЗДІЛ 14
Багаулла стверджує:

Блаженна душа, котра в мить розлуки з тілом освячена від марних уявлень народів світу. Така душа живе й рухається згідно з Волею Творця Свого і вступає до всевишнього Раю. Діви Небесні й жителі найпіднесеніших осель оточать її, а Пророки Божі та Його обранці шукатимуть її товариства. Душа та буде вільно спілкуватися з ними і повідає, що довелося перенести їй на стезі Бога, Господа всіх світів12.

Душі ж нечестивих – Я свідчу про це, – випускаючи останній дух, усвідомлять, які блага вони проминули, оплакуватимуть свою долю й схиляться у покорі перед Богом. Вони чинитимуть так і після розлучення їх душ із тілами13.

Йому належить прощати грішника і не зневажати його убоге становище, бо ніхто не знає, яким буде його власний кінець. Як часто грішний у смертну годину осягав саму суть віри, і зробивши ковток безсмертя, здіймався у політ до Сонму Вишніх! І як вірний у мить вознесіння душі своєї змінювався настільки, що ввергався в пекельний вогонь!14

1. Запитання:

а. Яким має бути стан нашої душі, коли вона розлучається з тілом?

б. Наведіть приклади марних уявлень.

в. Куди потрапляють душі, очищені від суєтних домислів?

г. У чиєму оточенні перебуватимуть ті душі?

д. Чи зможуть такі душі спілкуватися з Божими Пророками?

ж. Чи здається таке положення величним? Ви б хотіли дістатися до нього?

з. Хто такі нечестивці?

к. Про що дізнаються душі невірних, випускаючи останній дух?

л. Що вони вдіють, нараз усвідомивши своє становище?

м. Чи знаємо ми заздалегідь, як і коли закінчиться наше життя?

н. Як нам належить поводитися нині, аби здобути життя вічне?

п. Які духовні якості ми пов’язуємо із досягненням вічного життя?

РОЗДІЛ 15
Абдул-Бага мовить:

Таємниці, про які людина й гадки не мала у цьому земному світі, вона відкриє у світі небесному; там буде вона посвячена в таїну істини і, тим паче, впізнає та зустріне усіх тих, із ким була знайома. Немає сумніву, що святі душі, наділені чистим зором та удостоєні проникливості, в царстві світла дізнаються про всі таїнства і прагнутимуть милості споглядати сутність кожної великої душі. До того ж, у тому світі вони виразно узріють Красу Божу. Таким же чином, серед небесного зібрання вони зустрінуть усіх Божих поплічників – і давніх, і нинішніх часів15.

Після полишення цього смертного світу між усіма людьми природно проявляться певні відмінності. Однак, ця різниця стосується не місцеперебування, а душі й сумління. Адже Царство Боже освячене (чи вільне) від часу та місця; це зовсім інше середовище, інший всесвіт. Проте, святим душам обіцяно дар заступництва. Тож знай напевне, що у божественних світах сповнені духовної любові (віруючі) упізнають одне одного, прагнутимуть поєднатися, але поєднатися духовно. Подібно до цього, любов, яку людина почувала до когось, не забудеться у світі Царства. Таким же чином, (там) ти пам’ятатимеш про своє життя в матеріальному світі16.

1. Запитання:

а. Які таємниці відкриються людині у небесному світі?

б. Чи впізнаємо ми людей, з якими були знайомі у цьому світі?

в. Які душі дізнаються про всі таїнства?
г. Чи існуватимуть там відмінності між душами?
д. Від чого вільне Царство Боже?

ж. Що станеться з узами любові, що єднають двох людей у цьому світі?

2. Які з наступних тверджень є вірними, а які – хибними:

а.
Душі не впізнають одна одну в світі небесному.
В (
Х (
б.

Святі душі прагнутимуть зустрічі з кожною великою душею.

В (
Х (
в.

До небесного сонму належать чисті душі минулих часів.

В (
Х (
г.

Відмінності між душами, безумовно, не проявляться після їх відходу із цього світу.

В (
Х (
д.
Царство Боже вільне від часу та місця.
В (
Х (
ж.
Інший світ належить до іншого всесвіту.
В (
Х (
з.

В іншому світі людина забуде про любов, яку почувала до когось.

В (
Х (
РОЗДІЛ 16
Багаулла каже:

А ще ти питав Мене про стан душі після її відокремлення від тіла. Тож знай воістину, що коли душа людини пройшла стежинами Бога, вона, без сумніву, повернеться й долучиться до слави Любого. Праведністю Бога присягаюсь! Досягне вона такого стану, якого не зобразити жодному перу, не описати жодними устами. Душа, що залишилася відданою Справі Божій та непохитно дотримувалась Його Стезі, після вознесіння набуде такої сили, що всі світи, створені Всемогутнім, прилучаться до блага її17.

Заповніть пропуски в наступних реченнях:

а. Коли душа людини пройшла стежинами Бога, вона, без сумніву,

б. Вона досягне такого стану, якого

в. , що залишалась та непохитно , після набуде такої , що всі світи, , прилучаться її.

РОЗДІЛ 17
Багаулла мовить:

О слуги Мої! Не сумуйте, якщо у дні ці на цьому земному щаблі Богом визначено і явлено те, що суперечить вашим сподіванням, бо дні блаженної радості, неземної насолоди, без сумніву, чекають на вас. Святі і сповнені величі духу світи відкриються вашим очам. У цьому світі і в світі прийдешньому Він призначив вам причаститися їх благ, зазнати їх радощів та отримати частку їх життєдайної благодаті. Все це ви неодмінно здобудете18.

1. Які з наступних тверджень є вірними, а які – хибними:

а.

Ми маємо сумувати, якщо все йде не так, як хочеться.

В (
Х (
б.
Усе – і хороше, і погане – призначене Богом.
В (
Х (
в.
Нас неодмінно чекають щасливі дні.
В (
Х (
г.

Інші Божі світи є святими і сповненими величі Духу.

В (
Х (
д.

Нам суджено причаститися благ цих світів у цьому житті і в житті прийдешньому.

В (
Х (
2. Заповніть пропуски в наступних реченнях:

а. Нам не слід , коли щось трапляється всупереч нашим сподіванням.

б. Дні , чекають на нас.
в. Ми побачимо світи і .

г. Бог запевняє нас, що ми отримаємо частку їх життєдайної благодаті у світі, і в .

д. У цих світах ми причастимося їх , зазнаємо їх та отримаємо частку їх .

3. Запитання:

а. Чому не треба журитися, коли щось діється всупереч нашим очікуванням?

б. Що Багаулла обіцяє нам у цьому уривку?
РОЗДІЛ 18

У цьому курсі ви взнали про справжній сенс людського життя й поміркували над цим. Вивчаючи різні цитати з Писань Багаулли та Абдул-Бага, ви багато дізналися про природу душі, мету життя, необхідність розвитку духовних якостей у цьому світі, а також про обітницю вічного життя, сповненого радості й величі духу, для тих, хто розпізнав Божого Явителя і залишається непохитним у любові до Нього. На завершення цього курсу було б доцільно продумати, як набуте нове розуміння позначиться на вашому житті. Яким віднині стане ваше земне життя, коли ви усвідомлюєте, що воно – лише часточка життя вічного, до якого мусимо готуватися цілеспрямовано й наполегливо?

Далі наведено кілька тем, роздуми над якими можуть тривати не одну годину. Вони допоможуть вам прийняти рішення, які позначаться на вашому подальшому житті. Можливо, вам захочеться написати кілька рядків на кожну тему або ж обговорити їх у колі друзів.

Тепер, коли я усвідомлюю, що моє життя, починаючись тут, на землі, веде мене до Бога на віки вічні, наскільки важливими для мене є наступні життєві питання?

1. Виконання законів Багаулли.
2. Мій вклад у добробут людського роду.
3. Моє служіння Божій Справі та людству.
4. Моя стійкість у Завіті.
ПРИМІТКИ

1. Багаулла. Цитується у книзі Шоґі Еффенді „Настання Божественної Справедливості”. Bah?’u’ll?h, cited in Shoghi Effendi, The Advent of Divine Justice (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1990) pp 24-25.

2. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), CXXXIX, p. 305.

3. Багаулла. Потаємні Слова. Bah?’u’ll?h, The Hidden Words (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), Arabic no. 31, p. 11.

4. Там же, Persian no. 5, p.24.
5. Там же, Persian no. 69, p.46.

6. Абдул-Бага. Цитується у книзі „Настання Божественної Справедливості”. ‘Abdu’l-Bah?, cited in The Advent of Divine Justice p 26.

7. Там же, p.26.

8. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, CXXXVI, p. 297.

9. Скрижалі Багаулли, відкриті після Кітаб-і-Аґдас. Tablets of Bah?’u’ll?h Revealed after the Kitáb-i-Aqdas (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), p. 138.

10. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, CXXXVII, pp. 298-299.

11. Там же, CXXXII, p.289.

12. Воля і Заповіт Абдул-Бага. Will and Testament of ‘Abdu’l-Bah? (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1991), p. 13.

13. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, V, p. 9.

14. „Паризькі бесіди: промови Абдул-Бага у Парижі у 1911-1912 рр. Paris Talks: Addresses given by ‘Abdu’l-Bah? in Paris in 1911-1912 (London: Bah?’i Publishing Trust, 1995), p. 2.

15. Там же, p.19.

16. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, CXXV,

p. 265.

17. Потаємні Слова. The Hidden Words, Arabic no. 27, p. 10.

18. Там же, Persian no. 44, p.37.
19. Там же, Arabic no. 26, p. 10.

1. Багаулла. Молитви багаї. Bah?’i Prayers: A Selection of Prayers Revealed by Bah?’u’ll?h, the B?b, and ‘Abdu’l-Bah? (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1993), p.8.

2. Абдул-Бага. Words of ‘Abdu’l-Bah? cited in Star of the West, vol. VIII, no. 4(17 May 1917), p. 41.

3. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), CXXXVI, p. 295.

4. Абдул-Бага. ‘Abdu’l-Bah? cited in Spiritual Foundations: Prayer, Meditation and the Devotional Attitude, comp. the Research Department of the Universal House of Justice (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1980), no 35, p. 12.

5. Там же, no. 34, p. 12.

6. Багаулла. Молитви багаї. Bah?’u’ll?h, Bah?’i Prayers, pp. 8-9.

7. Там же, p. 9.
8. Там же, p. 12.

9. Багаулла. Потаємні Слова. Bah?’u’ll?h, The Hidden Words (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), Arabic no. 16, p. 8.

10. Вибране з Писань Абдул-Бага. Selection from the Writings of ‘Abdu’l-Bah? (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1997), no. 38, p. 85.

11. Проголошення всесвітнього миру: промови Абдул-Бага під час Його візиту до Сполучених Штатів і Канади у 1912 р. The Promulgation of Universal Peace: Talks Delivered by ‘Abdu’l-Bah? during His Visit to the United States and Canada in 1912 (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1995), p. 246.

12. Багаулла. Кітаб-і-Аґдас. Пресвята Книга. Bah?’u’ll?h, The Kitáb-i-Aqdas: The Most Holy Book (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1993), p. 73.

13. Шоґі Еффенді. Principles of Bah?’i Administration (London: Bah?’i Publishing Trust, 1973), p.7

1. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1994), LXXXI, pp. 155-56.

2. Там же, CLXV, pp.345-46.
3. Там же, XXIX, pp. 70-71.

4. Проголошення всесвітнього миру: промови Абдул-Бага під час Його візиту до Сполучених Штатів і Канади у 1912 р. The Promulgation of Universal Peace: Talks Delivered by ‘Abdu’l-Bah? during His Visit to the United States and Canada in 1912 (Wilmette: Bah?’i Publishing Trust, 1995), p. 225-26.

5. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, V, p. 8.

6. Там же, LXXXII, pp. 158-59.
7. Там же, CLIII, pp. 327.
8. Там же, XXVII, p. 65.
9. Там же, XXVII, pp. 65-66.
10. Там же, XXI, pp. 49-50.
11. Там же, CXXII, pp. 259-60.
12. Там же, LXXXI, p. 156.
13. Там же, LXXXVI, pp. 170-71.
14. Там же, CXXV, p. 246.

15. Скрижалі Абдул-Бага. Tablets of ‘Abdu’l-Bah? Abbas (New York: Bah?’i Publishing Committee, 1930), vol. 1, p. 205.

16. Там же, pp. 205-6.

17. Крупиці з Писань Багаулли. Gleanings from the Writings of Bah?’u’ll?h, LXXXII, p. 161.

18. Там же, CLIII, p. 329.
1
34

Table of Contents: Albanian :Arabic :Belarusian :Bulgarian :Chinese_Simplified :Chinese_Traditional :Danish :Dutch :English :French :German :Hungarian :Italian :Japanese :Korean :Latvian :Norwegian :Persian :Polish :Portuguese :Romanian :Russian :Spanish :Swedish :Turkish :Ukrainian :